Усі патріоти зараз замиловані героїчною акцією правосєків та татар на Чонгарі: весь Крим відрубали від світла. На півострові біснується вата, і в невротичному угарі вириває на собі волосся від безсилля і люті. Нарешті заговорили на ТВ, що так потрібно було зробити ще навесні 2014. Більше того, закидаються ідеї, що саме так можна буде висмалити вату, особливо в морози – відрубавши окупований Донбас від постачання газом та електроенергією та водою. А ви знаєте взагалі, що ми досі безкоштовно подаємо усе це кремлядським терористам, і Україна ще й платить Кремлю за спожиті терористами “комунальні послуги”?
Відключення Криму від світла оголило ще одну нагальну проблему суспільства і влади: влада укладає договорняки з окупантами, і їм начхати на те, скільки хлопців ще загине від обстрілів російських терористів. З Москвою і дамбасо-тероватою торгує Порошенко, продаючи їм не лише рошенки, а й військові вироби з його заводиків. Гешефти з ними крутить і страшний зарізяка Яценюк. Він хоч і убивав російських солдатів на площі “Мінутка”, а бачте – укладає договори на постачання Криму водою і світлом, купує вугілля у лугандонів тощо. Як бачте – влада у нас така ж окупаційна. І очікувати від них на прояв совісті і національної свідомості – зась. Для них особисті прибутки стоять вище національних інтересів.
Діяти легальними способами у цій ситуації неефективно. Майже неефективно. Тільки шалена увага громадськості змушує їх на кілька кроків відступати. Але будьте певними – вони все одно тихцем будуть робити своє. То ж – нам, нормальним українцям, залишається тільки одне – діяти рішуче і ефективно, акціями прямої дії. Згадайте, як під час Майдану сценічні дегенерати – Порошенко, Турчинов, Аваков, Парубій, Яценюк, Тягнибок – усіх нас стримували, обзивали патріотів “провокаторами” і співали мантри про їх рішучі заяви Януковичу. При цьому Яценюк та Порошенко найлютіше протестували проти патріотів, які давали жару мусорні та хотіли захоплювати державні будівлі, таким чином намагаючись вигнати Януковича з країни малою кров’ю.
Як ми всі чудово пам’ятаємо, в моменти, коли розлючені патріоти посилали сценічних ублюдків нах, тоді ставався прорив у ситуації, і влада поволі відступала, отримавши тяжкого удару. Скрізь, де народ самостійно гнав мусорів – перемагали наші. Там же, де втручався Парубій та Порошенко – там наших здавали, або ми несли втрати.
На нас чекає ще більша війна. Виснажлива і довга. Але ми переможемо. Для початку потрібно перемогти внутрішнього окупанта. Як бачимо, уся наволоч зараз зібралася у владі, і підіграє Кремлю. Тільки після їх вигнання ми зможемо зрушити з мертвої точки. Якщо цього не станеться – олігархи доведуть країну до небувалого зубожіння, і довівши народ до сліпого бунту, виріжуть активістів та патріотів та почнуть закручувати гайки, начебто задля боротьби з ворогами і провокаторами. Якщо ж повсталий народ приведе до влади нового Хмельницького, який пожене ворогів, і відвоює Донбас та Крим, а за ними і інші наші землі – Україна відродиться і стане впливовим політичним гравцем.
Однак, для цього потрібно діяти. Діяти асиметрично, адже таких ресурсів, як у держави у нас немає. Згадайте, як купка добровольців навесні-влітку 2014 р. зупинила кремлівську орду. Зараз невеликі загони партизанів убивають окупантів більше, ніж це можуть собі дозволити зв’язані по руках солдати ЗСУ. Ситуацію зможуть переломити лише відчайдушні однодумці, які мовчки будуть знищувати ворогів держави. Тільки такими асиметричними ударами ми зараз зможемо знищити внутрішніх та зовнішніх ворогів нації. Іншого виходу у нас не залишилось.
