Колись для однієї волонтерки мені передали кругленьку суму.
Чоловік такий приїхав гарний, стильно вбраний, доглянутий, витіг гроші віддав. І я питаю у нього, “як вас хоч звати, як вас позначити в дописі?”.
А він так спокійно, “Ну шо за глупості? Мнє нє надо отчотов, благодарностєй, я ето дєлаю только для сєбя”.
А потім один чоловік, який сам живе у важкій нужді і хворобі, передає мені 150 євро щоб я їм найшла добрі руки. І я питаю, “Так а від кого? Кому дякувать?”а він каже “Та нікому.”
Напевно більшість людей, за ці два роки віддавали анонімно самі, отримували кошти різного розміру анонімно від когось. Хтось анонімно віз вантажну машину необхідного на передову і мовчав про це. Один боєць і досі питає від кого у нього взуття, яке вберегло його ноги страшної зими. А я не знаю що йому сказати, адже і сама не знаю хто оплатив, хто дав отакенну знижку. А ще одна група бійців у мого знайомого волонтера все питала “Скажіть хоч імена за кого свічку поставити”, а тих імен часто ніхто не знає.
Ці два роки ми усі без винятку навчилися мовчки ділитися останнім.
І от на цьому тлі тим більше ницо проступають оці довбані політики з їхніми іменними лавками, розписаними поштовими скриньками. Всі оці підїзди і майданчики із шильдіками ” Ремонт зробив кандідат від партії мудаків задрипілля”. Всі оці подарунки з мордами і підписами. Так от якщо людина чи компанія мовчки дає гроші на камаз памперсів – це благородно. А ваші оці подачки з обовязковим чотирикратним згадуванням “благодєтєля” це хуйня, чуваки, це таке гімно шо навіть осягнути страшно.
Ви от там десь попід трибунами часто віщаєте про бидло, про народ тупий, про те шо країна не така і всьо такоє, так от, вам варто таки піднятися до рівня отієї бабусі що на майдан з усіх сил по голольоду несла банку помідорів, дві гривні і півцибулини, бо це все шо у неї було, імені якої ніхто не знає і не згадає. А ви з тисячами на подарки і ящики імені …. – ви хуйня, противна, вонюча, гидка хуйня, як нарост на тілі країни.
Справжнє добро роблять мовчки, і не ждуть за нього кілометрів подяк.
