Три супер-успішних історії розвитку української промисловості, які мають дізнатись всі українці

20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію, а сьогодні вже експортує в понад 90 країн світу.

ЕКСПОРТНЕ МИТО НА НАСІННЯ СОНЯШНИКУ

В 1999 році український парламент прийняв закон, яким запровадив 23% адвалорне мито на експорт насіння соняшникового (в 2001 році ставка мита скоротилась до 17%, в 2008 році до 16% з подальшим зниженням до 10% сьогодні).

З 1999 року олійні виробничі потужності зросли в 8 разів, в 2017 році з України експортовано 5,8 млн тон соняшникової олії на $4,3 млрд на рік! В Україні споживається всього 20% виробленої соняшникової олії, а 80% – поставляється на експорт.

Тепер Україна №1 в світі (!) з виробництва і експорту соняшникової олії. Українська частка світового ринку соняшникової олії – більше 55%.

МОРАТОРІЙ НА ЕКСПОРТ ЛІСУ-КРУГЛЯКУ

Протягом 2011-2015 років з України щороку вивозилось майже 3 млн тон необробленої деревини (лісу-кругляку). Через суцільні неконтрольовані вирубки Україна знаходилась на порозі екологічної катастрофи. Деревообробна галузь розвивалась повільно – при однаковій з Польщею площі лісів українські підприємства деревообробної, паперової та меблевої галузей виробляють в 10 разів менше продукції ніж польські підприємства.

В 2017 році набула повної чинності 10-річна заборона вивезення з України лісу-кругляку (з 01.01.2017 заборонено вивозити ліс-кругляк з сосни, що становив більше 80% всього експорту), прийнята українським парламентом в 2015 році.

За результатами першого року повноцінної дії мораторію на експорт лісу кругляку:
1) інвестиції в деревообробну галузь зросли більш ніж вдвічі (це +2 млрд гривень в платіжному балансі);
2) створено десятки нових виробництв та тисячі робочих місць по всій країні;
3) суттєво зріс несировинний експорт деревообробної промисловості (+4 млрд грн/рік у торговельному балансі);
4) сплачено понад 400 млн грн додаткових податків до Держбюджету.

ПІДВИЩЕННЯ ЕКСПОРТНОГО МИТА НА БРУХТ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ

Металобрухт є стратегічною сировиною для українських металургії, що генерує майже 25% усієї валютної виручки країни та працевлаштовує чверть мільйона українців. Крім того, продукція металургів є сировиною для підприємств оборонної промисловості, безперебійна діяльність яких надзвичайно важлива в сучасних геополітичних умовах в яких опинилась Україна (анексія Криму, військова агресія на Сході країни).

При цьому, за період 2011-2016 рр. обсяги заготівлі металобрухту в Україні зменшились більше ніж вдвічі – з 7,5 до 3,5 млн т/рік. В той же час його експорт зріс з 2011 по 2015 рік майже вдвічі з 0,7 млн т/рік до 1,2 млн тон. В результаті дефіцит брухту для металургійних підприємств склав критичні 22% – металургійні заводи працювали з перебоями, а деякі навіть зупиняли виплавку.

Українським парламентом на 2 роки з 15.09.2016 року до 15.09.2018 року підвищено експортне мито на металобрухт з 10 Євро/т до 30 Євро/т, що дозволило:
1) зберегти 35 тисяч робочих місць і 1,6 млрд дол США/рік валютної виручки;
2) скоротити на 40% дефіцит металобрухту для підприємств ГМК;
3) втричі збільшити митні надходження від експорту металобрухту.

Для збереження ефективності «металургійного закону» на фоні зростання світових цін на металобрухт парламент підняв вивізне мито до 42 Євро/т та продовжив на рік термін його дії. Згідно результатів економіко-математичного моделювання в системі GTAP цей крок дозволить додатково залучити 1,1 млрд податкових надходжень до Держбюджету та створити близько 4 тис. нових робочих місць в Україні.

Дуже приємно, що архітекторами двох з цих історій успіху – мораторію на експорт лісу-кругляка та “металургійного закону” є ми з Олегом Ляшко та командою РПЛ!

Джерело


Загрузка...