Сучасні українці є жертвою і плодом жахливого ХХ-го сторіччя

Основною проблемою національної пам’яті українців є слабка акцептація Київської Русі. На превеликий жаль, історія української монархії взагалі ніяк не обігрується сучасниками.

А мені якраз найбільш цікавою є монарша спадщина як предтеча.  Толку з того, що вулиці в нас називають іменами королів і княгинь – якщо середньовічний монархізм ніяк не присутній ні в епосі, ні в історичній практиці.

Те саме – з козацтвом. Доба козаччини мені є мало цікавою з огляду на моє галицьке походження. Називання себе генетичними козаками викликає в мене хіба що посмішку. Козаки ідеологічно – вороги кожного галичанина-уніата. І дякувати Богу, від нападників у шароварах Львів зумів відкупитися, а то було б не гірше татаро-монгольського іга.

Сучасні українці є жертвою і плодом жахливого 20-го сторіччя. Усі попередні історичні номінації є безповоротно відрубані 20-им сторіччям. На фізіологічному рівні були знищені носії будь-якої іншої ідентичності, окрім як покірно-селянської та русифікованої. Відтак усе, що було з українцями до 20-го сторіччя, кануло в Лету і не є актуальним. Актуальним є лише 20 сторіччя, яке зліпило новий тип українця. Ми – нащадки гірших. Ми – діти згвалтування. Нас запліднив більшовицький монстр, забравши рідну мову і рідну пам’ять. Гомо советікус – це домінуюча природа сучасного українця.

Тож національна терапія повинна базуватися яксамраз на подоланні 20-го століття. Ми вже ніколи не зможемо Київську Русь зробити першоточкою, адже вона перейшла в розряд мертвих легенд. Ми ще можемо актуалізувати козацьку добу, але це буде радше компліментарністю щодо самих себе. Я би казав почати працювати не над пошуком історичного первня, а над заснуванням модерного українця. Він має бути безвізовий, він повинен трактувати радянське минуле як окупацію, він повинен самостійно дерусифіковуватися, він повинен мислити себе не слов’янином, а європейцем, він повинен жорстко знищувати свої власні звички та патерналістську лінь”.

Єгиптяни теж мають славетну історію, але тепер вони за 20 доларів возять на верблюдах туристів. Фетишизація минулого – річ із розряду самозадоволення: нікому не шкодить, але нічого не народжує. Подолання 20-го сторіччя – ось що я поставив би за ціль номер 1 для теперішнього й наступного поколінь.


Загрузка...