Доброго ранку, друзі!
Надворі в нас знову п’ятниця і це той прекрасний день, коли вже можна сміливо планувати вихідні. Дід сподівається, що всі ви проведете вікенд з користю для здоров’я та зміцнюючи своє родинне щастя. Бо сімейне щастя то така квітка, про яку необхідно постійно піклуватися, доглядати і турбуватися, щоб вона росла в атмосфері любові і душевного комфорту кожного члена родини. А вихідні – якраз підходящі дні, щоб приділити своїм домашнім ще більше уваги, балуючи їх чимось хорошим. Сім’я – то найкраща інвестиція, не жаднічаєм, а вкладаємся по повній. І діток ростимо не лише розумними і красивими, але й здоровими та спортивними. І з закладеними в них правильними уявленнями про шанобливе ставлення між татком і мамою. Намйок ясєн? Думаю, да. Отже, вікенд вам у підмогу.
Тепер относітєльно мірових собитій – зараз дідусь особливо нічого писати не буде, бо хоче дождатися результатів осмотра нашого общого пацієнта в Парижі. От як нормандські санітари його оглянуть, пересвідчаться як воно уяснило получені від главврача Обами предпісанія, от тоді дід постарається розказать про ситуацію подробнєє. Бо не виключено, шо після сьогоднішнього осмотра Хуйла в Парижі нам стане більш зрозумілою картина майбутніх собитій на кількамісячну перспективу, аж до Нового Року включітєльно.
Покашо так виглядає, шо Хуйло винуждєн вернуться до строгого соблюдєнія букви і духу Мінська-2. Во всяком случаї главврач Обама наверняка чітко, гарною англійською, ззартікулірував, шо без виполнєнія мінських договорьонностєй точно і в строк ні о какіх дальнєйшіх переговорах мови йти не може. Індикатором тут наверно буде вопрос про терміни проведення місцевих виборів. В общем, Хуйло бовтається у вузькому пространстві, особих возможностєй для маньовра в нього суддя по всєму нема. Сирія, понімаєш… Спокойно наблюдаєм.
Да, в связі з обостренієм вніманія пацієнта до сирійського вопроса у американського імперіалізму появляється хороший шанс начать поставки хунті оружія. А шо? Хуйло ув’язає в Сирії, і із-за цього винуждєн сворачувать лавочку на сході України, а США поставляє Україні оружіє строго в рамках международних норм. А Конгрес США якось дуже воврем’я проголосував про 300 млн. доларів воєнної помощі Україні. От іще й Сєнат проголосує, то главврач Обама й підпише нужні бумажки. Ілі Хуйло думає, шо лише в советі федєрації уміють дружно голосувати? Тєм болєє, зря шолі американські інструктори півгода готовили українських інструкторів як обращаться з новейшим вооруженієм? Дід так собі думає, шо не зря.
Слушанія в справі Наді Савченко продовжаться 6 жовтня, спроби обвінєнія доказати її причетність до вбивства “журналістов” ВГТРК жалкі і неубедітєльні. А докази самостоятєльного перетину нею кордону з Росією, без грошей і у воєнній формі – смішні й нєлєпі. Адвокати своє діло добре знають, дєйствують професіонально і глвноє – не забувають детально інформувати про хід слушаній небайдужу общественность. Небайдужа общественность читає і мовчки фіксірує в пам’яті всі оті імена й фамілії “пострадавших” та “свідєтєлєй”, шоб Хуйлу потом було не так скучно сидіть на лаві підсудних в Гаазі.
Після заяви мін’юста РФ про возможность і условія видачі Наді Україні адвокати дружно відреагували обнадійливими комантарями. Даже висказано оптимістичне предположеніє, шо Надя повернеться в Україну ще до Нового Року. Було би дуже харашо.
Дід в цій св’язі тоже вискаже осторожний оптимізм, і набереться сміливості нагадати, що сільська аналітіка від самого початку ув’язнення Наді розглядала справу Савченко як своєобразний і дуже точний індикатор умонастроєній в Кремлі. Бо єслі наложити події її півторарічного заключенія на собитія тєкущої війни, то стане ясно, що криві практично точно повторювали одна одну. Цинічне відправлення Наді на обстеження в інститут Сербського, її безприкладне голодування та інші події Надіного полону точно співпадали з найбільш драматичними подіями на фронті, такими як Іловайськ, Дебальцево і інші. Поведінка Наді в полоні також дуже символічна – вона не ламалася і завжди чинила шалений опір, від чого Кремль був змушений відступати, а часом і просто падати на сраку. Так і Україна, на бігу створюючи власну Армію проявила рішучість шалено опиратися, змусила-таки Хуйла сісти на сраку, обмежившись кількома районами Донецької і Луганської областей. Сердиті і зловісні погляди волонтерів, які день і ніч ганяли на фронт за кермами грузовиків з нужними для народжуваної Армії речами, тоже планам Хуйла захопити всю Україну не сприяли.
Пізніші дослідники безперечно знайдуть значно більше паралелей між ходом справи Савченко та подіями на політичному і воєнному фронтах 2014-2015 років, у діда зараз на ці деталі часу нема. Та і большоє відітся на расстоянії. Але такі паралелі цілком очевидні і сільська аналітіка кажись не сильно помилялася, обравши собі в якості робочого інструменту такий індикатор, як справа Наді Савченко. В такому випадку повернення Наді додому ознаменує остаточне фіаско Хуйла в Україні і будем сподіватися, що це відбудеться якнайшвидше.
Дід пригадує як цього літа, коли у нього вдома, у селі, в черговий раз зібралася Рєпка-клуб, і дєдушка почитавши чергові невтішні новини про Надю, та подивившись у чесні й натхненні обличчі Татусі Бо й Мурзіка Васильовича, налив усім по чарці і виголосив тост: “Щоб пошвидше з нами, за цим столом, сиділа Надя Савченко”. Випили ми тоді від душі, до дна і добре закусили. А дідові тости (і про це знають всі мої друзі) часто збуваються. Тост, звичайно, був фігуральний – дід зовсім не претендує, що Надя завітає до нього додому, і я мав на увазі, щоб Надя пошвидше повернулася в Україну. Чого щиро бажаю їй, її сестричці Вірі і головне мамі – Марії Іванівні. Але… нада би хоч у дворі поприбирать, а то раптом Надя дійсно до діда колядувати на Різдво заїде. Невдобно буде… Герой України все-таки…
Да! Вчора дідові нарешті потрапила до рук віддрукована книга Наді Савченко “Сильне ім’я Надія”. Оформлення мені дуже сподобалося, гарна робота. Ну і не можу не похвалитися – оказується і передмова від діда Свирида там тоже є. Я якось навіть забув, що писав влітку ту передмову. Але надрукували і мені по-людськи приємно. Хоча й знаю, що передмов ніхто не читає. А от книжку почитайте – Надя дуже добре пише.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії і читаєм repka.club.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас
