Багатьох українців неприємно вразила історія з Запоріжжя, де піп московського патріархату відмовився відспівувати дворічну загиблу дитину, бо ту хрестили в Київському. Багато людей щиро обурені, задаються питанням «як так можна?».
Можна. Тут немає нічого дивного та незвичайного. І мене ця історія не дивує, а лише закріплює твердість позиції проти цієї п‘ятої колони під вивіскою «УПЦ МП».
«Церква», що служить убивцям, є храмом сатани.
Попи, що прислуговують ФСБ — служать дияволу.
Вони благословляють війну проти Україніи, «іхтамнєтов» та зброю, котру пускають проти нас. Вони відмовляються відспівувати наших загиблих військових, бо ті «шлі убівать братьєв» та демонстративно не встають у ВР під час хвилини мовчання.
Ви справді чекаєте від них хоч краплі людяності? Справді вірите в те, що в тотальному злі є крихти людського? Дійсно сподіваєтесь, що їм притаманні ті самі почуття та думки, що і вам? Що їх бентежить чиєсь горе?
Тоді ви множите їх силу і міць своїми ілюзіями.
Там нема того, що ви шукаєте. І не буде. Бо вони теж убивці. Убивці душ та розумів.
І їх руки замазані українською кров’ю не менше, ніж у російського солдата.
Не буває співчуття у того, хто сіє горе.
