ДРАКА
(по существу і по многочіслєнним просьбам)
Особо розказувать нічого, єслі чесно… Мізансцена така: готель “Інтерконтіненталь”, Тель-Авів, пообіді… Сонце, 30 градусів, льогкий вєтєр… Шабат…
На підході до готелю два ватніка тримають за руки жінку. Ватніки – абсолютно точно, бо на одному з них майка з Путіним в очках од сонця (хуйова і некрасіва)…
Страдающа женщина (тоже хуйова і некрасіва, єслі чесно) каже мені (проходящому мімо): “Мушчіна, памагітє мнє пажалуста, оні забралі моі дєньгі і нє пускают в номєр”… Нюанси і подробності цього конфлікта мені невідомі…
Я сказав їм просто: “Відпустіть її”!… А главний пузатий ватнік (в майці з Путіним) мені отвєтіл: “Пашол нахуй, нє твоє дєло” і хотів толкнуть в грудь… Я, – як учили мене дрєвній мудрий старець Вонг-Вонг з Шаоліня і старший Клічко (на свайбі у Джекі Чана, в пригороді Гонконга) (да, шучу) – просто відступив правою ногою назад і вправо, розвернувшись ліцом десь в сторону Мекки… Ватнік провалився в пространство під влянієм гравітації і вперся руками в якийсь МАФ… Потом піднявся на ноги, і агресивно пошукав мене взглядом с целью мєсті….
Я полусогнув ліву ногу, напряг ліву частину пресу, приставив ліву руку до собственної челюсті і потом рєзко вирівняв її, отправляя ватніку в направлєнії подбородка. Знатоки називають це “аперкот”, ну може й брешуть…
Короче, ватнік упав додолу і перестав бачить сущность жизні. А його товариш сів на порєбрік, закурив сігарєту, і подивився на море… “Аллах акбар!!!” – закричав муедзін в древньому городі Яффо на мечеті якраз в це врем’я… – “Бач, блядь”, – сказав я ватніку, – але він нічого не відповів по цьому поводу…
Ото собственно і всьо… Я пішов їсти фалафель (ліпьошки-коклєти такі) і пить шардоне з голланських виноградних висот, і ше думать за любов і за жизнь…
Ще подумав, що мені (на почві врємєнного успєха) не завадило б накостилять ще одному молодому чєловєку… Але: по-перше,- я дажа не знаю де він точно живе (або в Парижі- або в Сан-Франциско), а, по друге,- може й не нада… В общим, – то глубоко лічне… В процесі, короче…
Потом до мене на терасі прилетіла дика ворона і почала тупо і бессмислєнно рвати крісло дзьобом… – “Нашо ти таке робиш?”, -питав я у ворони, – але вона не відповідала і просто дивилася з прізрєнієм… “Шо ти понімаєш в цій жизні?” – думала ворона і, время от времєні відривалася від роботи та казала: “Карррр”!
В общим, драка в Тель-Авіві, (особенно в шабат) позбавлена всякої еротіки і романтичного ореола… Я про це раніше не написав, бо не хотів вийобуваться… Соррі
А правильний дієтичний фалафель робится так: варений нут, блендер, духовка, дрібносічена цибуля, кінза, часник, тахіні, лимон… Ладно, потом розкажу, облом
