КОРОТКО ПО СЬОГОДНІШНІХ ПОДІЯХ ПІД ВР.
1. Я однозначно проти внесення змін до Конституції України. Не взагалі, а саме цього пакету змін, саме зараз і саме цими людьми, які це роблять.
Причин для такої моєї позиції безліч, але головна в моїх очах одна: я не вірю, що від нашого славетного полководця Петра Іловайського-Ліпецького, від авторів наших поразок, наших перемир’ятворців, наших безкомпромісних шукачів ворогів серед своїх опонентів всередині країни, а не на північний схід від неї – не вірю, що це, перепрошую, кодло може продукувати і втілювати в життя якісь корисні ініціативи. Поки вони десятками гарних вчинків не доведуть протилежне – я майже автоматично проти всього, що вони вважають за корисне.
Взагалі, якщо хтось не в курсі, я за сильного президента з великими повноваженнями. Особливо – у скрутний для країни час. Але не за цього президента.
2. Я однозначно підтримую всіх, хто протестує проти того, що зараз відбувається. Мітингувати – чудово. Битися – прекрасно, бо що робити, якщо на мирні протести не звертають уваги?
3. Однак я категорично проти використання бойових гранат на масових акціях, у натовпі. Не знаю, хто це зробив, і не буду робити припущень, було це замовлення ФСБ чи спонтанна ініціатива місцевих довбогрьобів. Цього робити не можна – і крапка. Навіть якщо мєнти поводяться агресивно.
Ви знаєте, що я НА ПОЛІ БОЮ взагалі не користуюсь гранатами? Чому? Бо не настільки добре їх кидаю, щоб могла гарантувати, що від моєї гранати не постраждають свої. А тут – натовп… Хтось штовхнув людину, яка її кидає – і полетіло зовсім не туди. А рікошети (малоймовірно, але можливо)? А просто мєнт з гарною реакцією, який рефлекторно встигне її схопити (у неї ж затримка в районі 4-х секунд!) і відкинути від себе і своїх товаришів – куди? – правильно – у натовп.
А заводський брак УЗРГМ, від якого граната може вибухнути у руці в того, хто її кидає, і постраждає купа людей навколо нього?
Мирні громадяни, які вийшли на акцію протесту, на таке не підписувались. Той мирняк, що живе в зоні бойових дій – трохи інша річ. Вони знають, де живуть, і якщо не втекли звідти – відповідальність за їхнє життя, здоров’я і безпеку виключно на них самих.
А тут – інша справа. Якщо ми не переводимо протистояння з владою у неприховані вуличні бої із застосуванням гранат і вогнепальної зброї, де випадкових людей практично не буває, якщо ми хочемо, щоб наші акції були всенародними, щоб у них брали участь жінки, діти, пенсіонери – ми не маємо права піддавати їх ризику – принаймні більшому, ніж було на Майдані. Тоді людині фізично слабкій або не готовій битися достатньо було не лізти у саме пекло – і ризик загинути чи скалічитись для неї був мінімальним.
Не відлякуйте цих людей від себе зараз. В тому числі і вбивством мєнтів і нацгвардів – поки вони не стріляють у натовп, у них теж не можна кидати бойові гранати. От якщо почнуть стріляти – все, це сигнал, що нормальних там уже не залишилось.
