Про дивне місто Дніпропетровськ

Дуже вартісний ролик.

Коли прочитав названіє, подумав, шо Borys Filatov з Gennady Korban тоже заспівають. Но, уви, Філатов любе тікі відео чужих співів викладать. Отака це підступна людина, особєнно якшо нап’ється.

У ролику катастрофічно не хватає етно-співів жінки Яроша, бек-вокалу добровольчих батальйонів, пострілів наших зушок і хору мєстной сінагогі. А взагалі відео дуже драйвове.

Хто не був в Дніпропетровську за останній рік з чимось – можете не дивитись, не поймете. Дивне місто. Пахне війною і миром одночасно. Війною – бо рядом вже стріляють. Миром – бо це наша фортеця.

Імперське місто, яке строїли як будущу столицю Росії, стало символом боротьби з нею. Свободу народам, смєрть – Імпєріі, як писав вєлікій і бєзсмєртний генерал Дудаєв, якого так не хватає в наше врємя.

Моє коріння тоже частічно з цих країв. Моя покійна бабушка Людмила Опанасівна Карп’юк (з дому Безкоровайних) народилась в Синельниково. Хто із западенщини хотя би раз їхав в Крим поїздом “Львів-Сімферополь” або “Ковель-Сімферополь” обязатєльно сюда заїзджали. На пероні в Синельникове сумашедше вкусні деруни. Лучше – тікі в Козятині. … Я не знаю, чи зараз указаний више поїзд (один або другий) доїде в Сімферополь. Бо промосковські тварі Крим врємєнно віджали. Дніпропетровськ хотіли так само, але получили такої пизди, шо бояться туда їздить.

Красіву дєталь (а в дєталях ховається не тільки диявол, в дєталях інколи стоять на блокпостах ангели) помітив Олег Ляшко: “Тут наших прапорів більше, чим даже у Львові..”.

Бабушка уіхала з Синельникового в 1947 році, бо москалі морили нас голодом. І всьо це осталося в крові. І забутись не може. Гєнєтічєска пам’ять

Андрій Лозовий