Правда завжди є страшною зброєю для будь-якої диктатури або тоталітарного режиму

Довелося поговорити зі Степаном Ільковичем Хмарою.
Він розповів про свій досвід у боротьбі з каральною системою. Коли його взяли у 80-х, і погрожували черговою посадкою, його закрили у кабінеті з кгбістами. Вони насміхалися над ним і його діяльністю, і спитали: “ну що воно тобі дасть? Це ж комарині укуси для нашої величезної країни!” В Степан Ількович у той момент подумав, що навіть не комарині – навіть пропорційно їхні дії більше на мікробів схожі. Але навіть комариних укусів каральна система совка дуже боялася. І тому переслідували “інакомислячих” як могли. Викравши Степана Ільковича у Чернівцях, вони його викинули вночі у Тернополі. Але він, по-доброму пояснивши даішникам, що треба до Львова, вже вранці був на мітингу, на якому його там чекали. Цим висадив в осадок місцевих мусорів, які знали, що його викинули за сотні км….

Активність Степана Ільковича призвела до того, що за кілька днів у Червонограді, вперше в совку, було звалено ідол Лєніна. І цим, по суті, він почав “лєнінопад”. У той час, в кінці 80-х, ніхто не міг подумати, що велетенська імперія – СРСР – скоро розпадеться. Нині, коли майже всі комуністичні ідоли знищені, залишається звалити медійних ідолів. Ця справа тяжча. Критику патріотів також часто порівнюють з “комариними укусами”. Однак, якби вони були не шкідливі для окупантів та 5-ї кондитерської колони, вони б не кидали такі ресурси на брехню у ЗМІ і не купували би блогерів, які вилизують шоколадному олігарху.

Відтак, маємо бути самими собою, і писати правду. Саме вона руйнувала тоталітарні імперії. Саме вона показала усім Януковича. Нині ж все більше людей розуміє хто такий Порошенко та його оточення. Якщо вони так бояться звичайних блогерів та журналістів, то наші дії не такі вже й “комарині укуси” Смайлик «smile» тільки треба вміти їх доносити до потрібної цільової аудиторії.


Загрузка...