ЗАЯВА ЩОДО ПРОВАЛУ ГОЛОСУВАННЯ ПОПРАВОК ДО ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАБОРОНИ ДИСКРИМІНАЦІЇ ЗА ОЗНАКАМИ СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ҐЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ
5 листопада 2015 року Верховна Рада України провалила голосування за розгляд можливості внесення поправок до проекту Трудового кодексу України в першому читанні, а саме: “Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або не пряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального і іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ-СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи у іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернутися до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх родин…”
Під час обговорення від деяких депутатів лунали відверто гомофобні репліки. Так депутат, П. Унгурян продемонстрував своє бачення поняття дискримінації щодо ЛГБТ спільноти (лесбійки, геї, бісексуали та транс гендерні люди), запевнивши усіх, що її не існує і що запропоновані поправки лише створять «спеціальний статус» для ЛГБТ людей в Україні. Отже, пропозиція Комітету ВР з євроінтеграції, Міністерств закордонних справ та Міністерства юстиції розглянути поправку про внесення заборони дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності отримала підтримку лише 117 народних депутатів і, таким чином, була провалена.
Нагадаємо, що прийняття норми щодо заборони дискримінації у трудових відносинах є однією з умов надання Україні безвізового режиму. Саме ця норма є умовою виконання Плану дій з лібералізації візового режиму між Україною та Європейським Союзом (п. 2.4.3 “Права громадян, включаючи захист меншин”), а також прямо передбачена в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС (Додаток XXXIX, розділ “Антидискримінація та ґендерна рівність”). Та, окрім мети виконання зовнішньополітичних зобов’язань України, дана поправка потрібна мільйонам громадян та громадянок України, що зазнають дискримінацію на робочому місці.
Тож проваливши внесення цієї поправки, депутати вкотре продемонстрували своє справжнє ставлення до нагальних потреб українців та відсутність власної правової культури.
Коаліція з протидії дискримінації в Україні висловлює свій протест щодо небажання депутатів Верховної Ради України включити до Трудового кодексу заборону дискримінації за вищезгаданим переліком ознак. Свобода від дискримінації має бути гарантована усім людям, незалежно від їх приналежності до будь-яких меншин. В Україні постійно порушуються права вразливих груп, зокрема і ЛГБТ спільноти, але держава жодного разу не продемонструвала бажання вирішувати ці проблеми. Так, при прийнятті антидискримінаційного закону в 2012 році, ознаки сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність не були включені до переліку ознак, за якими дискримінація в Україні має бути заборонена в усіх сферах суспільного життя.
Ми вимагаємо від депутатів Верховної Ради знайти законодавчі можливості та, головне, політичну волю та свідомість і заборонити дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в новому Трудовому кодексі. Цей крок продемонструє бажання України йти по шляху прав людини, а не середньовічних дискримінаційних поглядів, та продемонструє українському суспільству необхідність толерантного ставлення до будь-якої меншини.
