Завжди є вихід. Навіть смерть інколи може бути виходом. Але найгірше-це зрада. І крисятницьтво.
А поважаю Ахметова як президента ФКШД за досягнуті успіхи і людину, яка рятує сотні тисяч життів на Донбасі своє гуманітарною допомогою, я поважаю його за ініціативи пов’язані з порятунком життя людей, бо цінність людського життя для мене є найбільшою цінністю.
Але я був і залишаюсь ідеологічним противником Ахметова-політика і з 31.12.2013 нічого не змінилось. Мало хто знає, але я не пішов в 2012 працювати в його “Горные машины” і залишаюсь щирим з початку і до нині.
А є люди, які б’ють себе в груді і кричать які вони патріоти ,але переїхали з Києва в Донецьк за часів Януковича, щоб працювати в “Метінвесті”, отримували заробітну платню значно вищу ніж на інших українських підприємствах і мовчали. Як тільки в Донецьку почався заміс вони повернулись в Київ і з того часу не перестають кидатися какашками в свого колишнього роботодавця, який забезпечив їм за пару років безбідне існування на декілька років.
Такі люди гірші за ворога. Це Литвини і Морози з особливо чуттєвою дупою і носом за вітром.
Як казав мій шеф на шахті: “Желаю тебе как можно меньше преданных людей, потому что предатут. Друзья должны быть верными!”.
Бажаю вам тільки вірних друзів в житті!