Останні новини про Ігоря Шевченка, гуру екзотичного, а як деякі стверджують, навіть інтимного масажу, підроблявшого у стінах Кабміну міністром екології були доволі передбачувані. Опинившись на дохідній посаді, яку регіонали викупили у Леді Ю за три мільйони доларів, Шевченко встиг накрасти капусти і для себе, і для своїх “добродіїв”.
Норми, пролобійовані ним, неабияк збагатили екс-регіоналів. Саме “принциповий” Шевченко, у свій час, «урятував» акваторію Чорного моря від витоку «небезпечних» баластних вод з проіржавілих іноземних лайнерів. На банальному аналіз морської води у «трюмах» вже зароблено десятки мільйонів доларів. Але це «дріб’язок», кишенькові гроші, на паливо для літаків Оніщенка, якими Шевченко сам активно літає. Основні ж гроші в Міністерстві екології роблять на дозволах на видобуток корисних копалин. Великі гроші.
На фоні “справжніх” заробітков, той факт, що з «легкої руки» Шевченка, Україна позбавилась 50-ти тисяч га бурштинових залягань, насправді є буденною подією в житті корупціонера, і могла вразити тільки пересічних громадян та президента Порошенка, який нерівно дихає до бурштину. Можливо навіть через останнього новина здобула такого розголосу.
Як відомо,головний куратор «успіхів» Шевченка, Олександр Оніщенко – це «регіонал» з великої літери. «Вугільним королем» він став ще за часи головування в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького. Фактично «приватизована» ним газовидобувна галузь довгий час качала газ повз українських газосховищ. Тепер Олександр Оніщенко, цінувач коней та красивих жінок, який продовжує працювати в міцній зв’язці з Волковим, Шуфричом, Рудковським та іншими метастазами режиму Януковича, захопився ще й бурштином.
Зрозуміло, що виліт з обійми Кабміну для Ігоря Шевченка не був запланований. Якби не клята “бензоколонка”, що коптіла під Києвом майже тиждень, то навряд чи Шевченка потурили б з такого дохідного крісла.
Та для справжнього «спєца» робота завжди знайдеться, вже через декілька днів після звільнення Шевченко опинився в палких обійми гарячого грузинського місіонера.
У чому зможе допомогти Міхеілу Саакашвілі така людина як Шевченко, окрім глибокого масажу делікатних ділянок тіла?
Напевно, Шевченка делегували як «смотрящего» за «емоціями» Міхо, а інвестори, про яких розказував екс-міністр – це Оніщенко та компанія, які готові в будь-який момент акумулювати багатомільйонні інвестиції в нові проекти масштабного пограбування України.
