Доброго ранку, друзі!
Алкоголіки – ето ті прекрасні люди, які п’ють всьо, шо угодно, но з особим удовольствієм п’ють кров із своїх близьких. Так случилося, шо вчора дідові прийшлося принімать дєятєльне участіє у вгамуванні одного такого персонажа, він мені не родич і не друг, но помимо діда помагати було нікому. Прийшлося помагать. Для начала його нада було знайти і для цього довелося совершить увлєкатєльну вечірню поїздку по київським бомжатнікам, притонам і прочим гнидникам. В результаті розискних дєйствій, іскомий персонаж був обнаружен в одному з таких місць, побачивши яке на ум прийшли слова з ізвесної пісні Гребенщикова: “Нижнее днище нижнего ада мне казалось не так глубоко”. Шоб довго не розказувать, наш герой січас в турботливих руках медиків, які виводять його з состоянія інтоксикації, а дальше буде видно. Так вот, у тому славному медичному закладі, помимо дідового підопічного, лежить ще пару десятків красавців на всі вкуси. Дивлячись на яких дід думав – це у скількох же сім’ях горе. І не війна, не злочинна власть чи економічна криза винуваті. От наградить доля якусь родину отаким і все – нормального життя щитай нема. Я це без моралізаторства кажу, просто свіжі впечатлєнія від побаченого.
З тим більшим удовольствієм повертаєшся з такого місця у світ тілесно і душевно здорових людей і я несказанно рад вас усіх бачити й читати.
Ітак. Сьогодні вже п’ятниця – традиційний день для планування спортивних вихідних, бо спорт це здоров’я, а здоров’я нам нужне, щоб не простужатися під час ранкових пробіжок під дощем та снігом. Загалом, дід обратив вніманіє на странну особенность: за спорт і здоров’я активно ратують наші враги, Хуйло з Медведєвим постять фотографії з тренажерами, Кадиров знімається в мілітаристських кліпах, де смішно бігає з пулємйотом наперевес, даже подозрітєльно-нейтральний Лукашенко і той демонструє сильний дух в крепком тєлє, хвалячись своїми хокейними достіженіями. Со сторони ж хунти спорт популярізірує разве шо Кличко, та і то якось мляво пробуючи шось показать на турніку. Шо при його двох метрах досить затруднітєльно.
Остальні представітєлі хунти умнічають в тєлєвізорі на разні теми, не стісняясь сизих мішків під очима. І складується враження, шо враги в нас все сплош спортивні, а сили добра зачасту представлені опецькуватими й рихлими суб’єктами со слєдами злоупотреблєній на ліце. Непорядок. Цю тенденцію нада в корні міняти і дід продовжує несамовиту пропаганду здорового образу жизні.
Єслі вам не вистача мотивації, оберіть собі вид спорту до душі, потім знайдіть якісь аматорські змагання, які проводитимуться десь за півроку і починайте цілеспрямовану до них підготовку. Участь у змаганнях в колі таких же, як і ви, дуже бадьорить і підстьогує. А показаний згодом результат спонукає тренуватися ще краще, щоб наступного року виступити убедітєльнєє.
От наприклад, в Одесі щороку у квітні традиційно проводиться знаменита “Одеська сотка”. Це забіг по Поясу Слави – рівно 100 км. Нічого невозможного тут нема, дід із кумом долали цю дистанцію не раз, і не два. А колись даже з удівлєнієм обнаружили себе среді призерів. Ото була хохма – два дєдушки среді молодих, пишущих здоров’ям атлетів. Однак, тут нема місця авантюрам, бо навіть добре тренованій людині готуватися до сотки треба мінімум півроку. Дід НЕ закликає всіх обов’язково бігати – в кожного свої предпочтєнія. Якщо ви, например, любите гульвасити до ранку і танцювати до упаду, то каналізуйте цю свою схильність у мирне русло – знайдіть змагання з, например, бальних танців, румби або ще чогось, беріть свого чоловіка (жінку) за руку і починайте готувати парні номери. Щоб потім поставити в себе у вітальні Великий Кубок з бойового танго. Або принаймні Грамоту за самий веселий фокстрот.
Так шо, домовилися, включаємся в масовий рух за красиві й здорові тіла, а главне – подаєм приклад діткам. Щоб нове покоління укропів і укропочок росло не лише розумним і гарним, але і спортивним та здоровим. І шоб персонал клінік для алкоголіків та наркоманів сидів у порожніх палатах без роботи. Ну а тепер до політічеських і околополітічеських собитій.
В ділі Наді Савченко продовжується процесуальна тягомотіна, обвінєніє клонірує все нових лжесвідєтєлів, Віру Савченко до Росії пропустили, но в зал суду увійти не дозволили: в общем все в рамках діагнозу. Допрос лжесвідєтєлів продовжиться весь листопад, значить вироку слід чекати десь у грудні. Надя на днях анонсувала нове голодування, яке вона розпочне одразу після винесення вироку і знаючи вже Надін характер можемо бути впевнені, що рішення вона не змінить. А те, що вирок буде звинувачувальним, в цьому ніхто не сумнівається, судєбний театр можна було і не влаштовувати. Хотя і суд цей нужен, бо він ярко та убедітєльно демонструє Западу правильність обраної лінії щодо санкцій і оскорбітєльного-унізітєльного ставлення до руководітєля російського государства Хуйла Б.Б.
Те, шо в средє западних аналітіков, які впливають на політичні рішення, вже тривалий час точиться плідна дискусія щодо оптимальної манери общенія з Хуйлом, то це очевидно для кожного уважного спостерігача. А останнім часом, відімо, перемагає та точка зору, шо общеніє з Хуйлом должно буть подчоркнуто хамським і наглим. Любі інтелігенстські штучки Хуйло одразу воспринімає як слабость і тут же начинає вимахуваться. Но стоїть лише нахамить Хуйлу, то він, як прирождьонний гопнік, тут же падає на жопу. Цю психологічну особенность пацієнта кажеться просікли у Вашингтоні, тому реакція Белого дома на всі ініціатіви Блядіміра Блядіміровича носять цинічно-оскорбітєльний характєр. Просветлєнія в плєшівой голове воно не проізводить, но Хуйло у своїх амбіціях стає значітєльно скромнєє.
К примеру, недавня хамська відмова Белого дома прийняти Медведєва цікава й тим, шо Белий дом потурбувався, щоб ця відмова стала достоянієм гласності. Бо обично в таких случаях нежелатєльность візіта глави правітєльства тихим голосом сообщається чиновником Госдєпа якомусь третьому секретарю посольства. Третій секретар стісняясь і запинаясь сообщає об етом послу. А посол, акуратно, шоб не попортить собі кар’єри, подбираючи слова сообщає у Москву, шо партньори покашо не готові, ждемо лучших часів. А тут ні – російська сторона тихенько запросила зустріч на осуществлєніє візиту, но американці відповіли не пошепки, а громко і на весь світ – ні о каком візітє Медведєва речі буть не може, пшол вон, грязная скатіна. По всім дипломатичним традиціям – це звонка оплєуха. Але не Медведєву, а лічно Хуйлу.
Хуйло оплєуху стерпів, бо шо йому остається дєлать і красний, як варений рак, пішов стрічать Башара Асада. Москва – давнє прибежіще політичних трупів і Асад в цьому ряду не первий і не останній. Ніякого практичного значення візит Асада не ніс, це був чистої води піар, проще говоря – понти. Хуйло, як велікій любітєль поколотить понти, сильно надіявся, шо прибуття Асада в Москву справить на Обаму сильне впечатлєніє, Обама позвонить і попроситься к Хуйлу в коаліцію. Цього не случилося, Госдєп зреагував іздіватєльським коментарієм, Хуйло в нєдоуменії. І не стісняясь присутності великої кількості розумних людей висказав оте недоуменіє вчора на Валдаї. То їсть у Сочі. Ну тобто в тіпа діскусіонном клубе, який організовують, спеціально для того, шоб Хуйло міг з наслаждєнієм почухать собі “его”.
На цей раз вся речь Хуйла являється пересказом обичної чепухи, яку той пацієнт поре в подобних случаях. Єслі відкинути обичну для Хуйла мілітаристську браваду, то на цей раз особенно громко звучав адресований до американців призив до компромісу. І настолько громко, шо призив Хуйла більше скидається на благання – давайтє дагаваріваться, ну пажалуйста.
Несложно здогадатися як буде сприйнято оте благання Хуйла американцями. Більше того, дід нічуть не сумнівається, шо сьогодні зранку, коли аналітіки в американських стратегічних центрах поналивають собі кохве і всядуться обсуждать виступ Хуйла на Валдаї, то бутуть весело сміятися, смакуючи особенно веселі місця. А потом дружно і з уваженієм подивляться на ту розумну голову, яка рекомендувала Обамі вести себе з Хуйлом без церемоній і нагло.
Так шо главна цель войни в Сирії для Хуйла, а іменно – признаніє Америкою й Западом, шо Хуйло крут і має право на нехай хренову, але свою сферу вліянія – осталася нєдостіжімой. Єслі шо за Хуйлом і готові безоговорочно признать, то це участочок 2Х2 со скромной оградкой. Но не сразу, а лише після того, як Хуйло убедітєльно доведе тупиковость ізбранного ним путі, куди Росія питається іти привстав з колєн і на карачках.
Шото там Хуйло іще ляпнув із свого ленінградського дєтства, шо тіпа “єслі драка нєізбежна, надо бить первим”. Дід готов поклястися, шо в дєцтве Хуйльониш був обичним сцикуном, який не те шо битися боявся, но і постоянно вигрібав від ровесників. Но тепер очінь хоче казаться крутим. А снєдаємий комплексами наверняка несамовите завідує росту Валуєва і шевелюрі Іво Бобула. Хотя по суті остався тим самим забитим і затюканим лєнінградським школьніком і як був “молью”, так нею і остався.
Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас
