Чи є життя після смерті… після смерті єдиного сина на війні?
Так! Можливе, але тільки не в Україні!
У країни, яка не дбає за загиблими, пораненими та живими героями немає майбутнього!
Все частіше учасники Визвольної війни чують: «Ми вас туди не посилали!», а батьки загиблих двадцятирічних хлопців стають об’єктами ненависті, шельмування та насмішок або (і) репресій!
До мене звернувся батько загиблого в жовтні 2014 року за ДАП кіборга, бійця ДУК ПС Святослава Горбенко (Скельд), Сергій Горбенко!
Кандидат медичних наук Сергій Олександрович Горбенко разом із дружиною останні три роки, що пройшли після загибелі сина, займається тим, що відстоює в різних інстанціях своє та чесне імя свого сина!
Справа в тому, що Директор Консультативно-діагностичного центру Оболонського району Яремчук М. влаштував справжню війну убитому горем подружжю Горбенко, яке працює в цьому КДЦ аби примусити їх звільнитися з роботи: провокації, шельмування , дискредитація, побиття – це лише короткий список задіяних засобів!
Станом на сьогодні, Сергію Горбенко вже оголошена догана за неіснуючі порушення: відмова у проведенні експертизи та відсторонення від роботи за нібито побиття пацієнта!
Очевидно, що накази Яремчука М. є незаконні та будуть оскаржені!
Очевидно також й інше, якщо громадскість не встане на захист батьків загиблих героїв, чиновники всіх рівнів так і будуть зневажати тих, хто ціною свого життя зупинив російських окупантів!
Прошу народних депутатів України втрутитись аби поставити знахабнілих чиновників «на місце»!
