Катастрофа російського бомбардувальника стала відповіддю Турції на агресію проти сирійських туркмен

Доброго ранку, друзі!

Надворі вже середа, так і до п’ятниці недалеко. Заварюєм собі вкусний кохве ілі чай, балуєм себе чимось смачненьким і вмощуємся зручненько – дід тут трохи понаписував про проісходящі собитія, може комусь інтересно. Ітак.

Єслі ви думаєте, шо дід напише про ситуацію вокруг збитого Су-24, то ви полностью праві. З точки зору сільської аналітики ето вкуснєйшеє собитіє, яке заслуговує, шоб його обсмоктати з усіх боків. Во всяком случаї у мене з учорашнього дня руки так і чешуться написать об етом. Но начне дідусь обзор, як обично, з Наді Савченко, бо судьба наших громадян не має губитися у вирі громких собитій современності. І тут нада віддать должне ГПУ, которе вчора оперативно передало в Москву і в ростовський Донецьк матеріали, які схвалені адвокатами в качестве додаткових свідчень невинуватості Наді.

То шо на Надю возвели напрасліну понімають усі, в тому числі слєдоватєлі і суд. Но їм не можна давать ніяких процесуальних зацепок і, похоже, зачепитися їм дійствітєльно ні за шо. Даже хунта ісправно отвечає на їхні запроси, шоб не дать возможності суду потом оправдуваться, шо із-за неполученія матеріалів із Києва їм прийшлося осудить невинну. Нє! Виносити Наді приговор їм прийдеться безо всяких оправдивающих їх основаній на підставі ісключітєльно тєлєфонних звонков із Кремля. Которі к дєлу нє пришйош, а значить судді проведуть решту своїх днєй лібо скриваясь от правосудія, лібо наблюдая нєбо в клєточку. Бо нє вічно же в Кремлі сидітиме миршавий ушльопок, за дряблу сраку котрого вони всі там прячуться. Государственна криша у виді сраки Хуйла рано ілі поздно (а скоріше за все рано) даст течь і тоді усім тим обвінітєлям, слєдоватєлям та суддям прийдеться ох как нєсладко.

Ну а тепер про турків. Которі збили російський бомбардіровщик. При тому збили не случайно, а цинічно і хладнокровно, та заранєє гарненько прицілившись. То, як турки оперативно сработали після збиття – і медійно, і дипломатично – доказує, шо готувалися вони до збиття російського самальота ретельно і со знанієм дєла. А от Хуйла оте турецьке коварство застало полностью врасплох. Ну не ожидав лисий олух, шо получить такий потужний пендель. І в растєрянності здуру заявив про «нож у спину». Хотя наверняка в курсі, шо так казати ніколи не можна, бо тут же будєш уніжен і оскорбльон злорадними коментаріями, шо «нє нож, і нє в спіну».

Збиття Су-24 ярко і наглядно подтверждає раннє неоднократно висказану дідом мисль, шо Хуйло ізначально не понімав, у який гадюшник лізе, начиння бомбардіровки Сирії. Картіна міра в його сознанії проста і незамислувата, він іскреннє полагає, шо от єсть Америка і єсть он – велікоє і могучеє Хуйло. Решта світу – статісти. І єсть зрітєль – Китай. Якому ігра Хуйла проти Америки має нравитися, а заручившись симпатіями імператора Сі Хуйло зможе пережати Америку. А потом розбереться із узкоглазим та недалеким Китаєм. Послє чого воссіяє над планєтой во всьом веліколєпії – в косоворотке і з балалайкою в руке.

Недооцінка Хуйлом остальних ігроков привела до того, шо Туреччину він вообще не воспрінімав всерйоз. Бо начитався в дєцтве Пікуля, котрий ярко описав победи Потьомкіна над тупими турками. А ще работавші в Турції Жириновський та Піськов розказали Хуйлу пару прикольних історій про случаї в турецьких готелях, де турки представлені обслуживающим персоналом, которий послушно прибирає за гордими россіянами віздє, де ті весело наблюють. Опираясь на такі політологічні викладки Хуйло і вів себе в отношенії Ердогана, як із адміністратором готелю, котрий об’язан буть услужлів і любезєн. Тому Хуйло явно недооцінив резонанс, який визвало його признаніє геноцида арм`ян, а коли Ердоган цим возмутився, то Хуйло відповів султану не сам. А виславши на крильцо свого скомороха Піськова. Ну а Піськов тоже не утруждав себе політесами і по суті нахамив главі турецької держави. Дід тоді сразу сказав – Ердоган Хуйлу етого нікагда нє прастіт.

Дальше-больше – Хуйло вліз у Сирію і начав бомбить там всьо, шо косо дивилося на Асада. А на Асада там косо дивляться всі, включая сирійських туркмен. До яких турки всігда ставилися з симпатією та розглядають в качестве часті свого народу. Приблизно так, як в Москві дивляться на ДНР-ЛНР. Но Хуйло цього не знає і не сообразив, шо появлєніє там російських бомбардіровщиков визивало в Анкарі приблизно таку реакцію, як єслі би американці начали бомбити Лугандон залітая туди через Ростовську область. Многократні предупреждєнія турків цього не робить Хуйло воспринімав з понімающей улибкой – турки просто виябуються в угоду своєму общественному мнєнію, но на реальні шаги нікагда не підуть. Потому шо сцикуни і кроме того – Турецький поток. А труба в сознанії Хуйла займає містичне і сакральне місце. І він щиро полагає, шо в Ердогана вигляд газової труби тоже визиває хтиве тремтіння ніздрів. Но ето оказалося не так. Ердоган для виду поінтересувався трубою, з’їздив до Хуйла, открив у Москві мечеть, убідився, шо Хуйло слабак і його можна безнаказанно бить. Повернувся в Анкару, созвав яничар і приказав готувать удар возмездія.

Ердоган, давши сознатєльний приказ збити мирний російський бомбардіровщик отлічно знав, шо робить. І він прекрасно осознавав, шо має діло з ядерною державою. Но не іспугався, бо понімає, шо ето всьо блєф. І знає (а возможно нутром чуствує), шо Хуйло обичний гопнік, якого сразу і без длінних разговоров нада бить в п’ятак. Взяв і вдарив.

А шо Хуйло? Яка буде його реакція? Дід думає, шо Хуйло проглотить. Подержить трохи в роті, скорчивши смішну гримасу, і проглотить. Нічого він туркам существенного зробити не може, бо турки і самі нівроку, та ще й подписка в них неслаба – ціле НАТО з Америкой во главе. Ведь збивши бомбардіровщик Ердоган позаботився, шоб срочно собрать свою банду на екстренну сходку. То як оперативно злетілися на стрелку НАТОвські ястреби, і те як вони однозначно підтвердили свою нєзиблєму подписку Туреччині, проізвело на Кремль гнітюче враження.

Но на Хуйла тепер обращені запитальні погляди ватніков. Которим нада шось казать, бо дєржавноє велічіє і всьо такоє… Канєшно, тепер кремльовські агітатори будуть впарювать туфту про сімметричний ответ Турции у виді отказа прийнять Ердогана в Санкт-Петєрбурге, а возможно і заморозку Терецкого потока преподнесуть у виді болєзнєнной пощочини султану. Но це такий дєцкий лепет, шо і говорить нема про шо. Тому Кремль наверняка витягне з трусів замусолену карту про ядерний пепел і всьо такоє прочеє. Як далеко Хуйло зайде блєфуя ядєрним оружієм ми побачим, но думаю, шо доб’ється цим лише усілєнія решітєльності мірового сообщества отобрать те оружіє в Росії полностью і насовсєм. А для цього создать подходящі предпосилки, нєпременним условієм яких є крах путінського режиму.

В бліжайшей перспектіве, гораздо болєє чуствітєльний удар Хуйло нанесе по своїм гражданам, а особенно по туристичним фірмам. К котрим, відімо, іспитує ужасную лінчую нєпріязнь, бо послєдоватєльно робить всьо, шоб разорити туріндустрію РФ дотла. Так шо полноценну расплату за збитий російський бомбардіровщик понесуть російські турфірми.

А шо Європа? А інтелігентна й толерантна Європа, яка нєхіло так охренєла і роздраконилася після паризьких терактів, потроху начинає понімать, шо потурати авантюрам дальше нільзя. І дєйствувать буде соответственно. В цій связі сдєдушка припоминає історію із своєї буремної юності. Возвращаясь однажди з треніровки, захожу усталий в полупустий вагон метро. І бачу картіну – троє подвипивших гопніков причепилися до якогось пожилого мужчини і виворачують йому кармани. Пожилий дядько благає його не чіпать і взиває про допомогу. Люди у вагоні мовчки дивляться під ноги і роблять вигляд, шо їх це не касається. Дід (тоді ще не дід) підійшов до гопніков і без разговоров та з усієї дурі врізав самому здоровому в челюсть. Дальше я нічого зробити не встиг, бо всі дядьки в вагоні зірвалися на ноги та начали жестоко ізбівать гопніков со страшной сілой. В ізбієнії хуліганов участвували даже женщини інтелігентного вида. А на остановці гопніков витягли з вагона й потягли в міліцію і шо було дальше, не знаю, бо в дальнєйших собитіях я не участував. То єсть, нада було просто комусь першому ударить, а в вагоні до приходу діда ініціативних не було. Но як тільки ініціатор найшовся, так і понєслась. Туреччина в цій історії іменно та країна, яка не постіснялася нанести перший удар. Полегшивши Європі тяжкий моральний вибор, шо робить і на чию сторону ставать.

Нащот Америки вже й казать нічого не варто,бо нетрудно собі уявити радосне возбуждєніє в Пентагоні і ЦРУ, а также улибки діпломатов Госдєпа. Та разговори конгресменов в затишних кулуарах зданія на Капітолії. Саме смішне, шо Росії особливо обідно, шо удар нанесли якісь турки. От єслі би американці, то було б не так унізітєльно. Получать удари від американців Хуйлу хоть і больно, но приятно. А от від грязних турків… Какой стид… Тому кремльовським агітаторам дан приказ распускать слухи, шо збили Су-24 не турки, а переодіті яничарами американці. Ну да… Російських дальнобойщиков тоже науськують чорношкірі уроженци Алабами та Мінессоти.

Шо ж Україна? А в Україні хунта малахольно улибаясь наблюдає за епічними сраженіями, які розвернулися между місцевими журналістами, которі виясняють между собой, хто на кого работає і винесли ці розборки на всєобще обозреніє, іскреннє полагая, шо це комусь сильно інтересно.

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас

Свирид Опанасович


Загрузка...