В глибині душі хотілось вірити, що з цими виборами ми отримаємо хоч незначні, але все ж зміни у виборчих технологіях і відійдемо від схеми, яка є ровесницею Незалежності.
Надії виявились марними.
Як і двадцять років до того, моє невеличке місто засране (незнайшов більш цензурного аналога цього слова) вздовж і поперек бордами з яких на мене мило дивляться відфотошоплені до 80 левела, усміхнені обличчя.
Великі, маленькі, з підсвіткою і без – ці борди наче вірус заполонили кожен вільний і не дуже клаптик міста…
Навіть боюсь уявити скільки коштує вся ця бордова поліграфія в таких масштах… Колосальні кошти, які викидаються на не такі вже і стратегічно важливі місцеві вибори.
Гидко.
Подумки згадую всіх тих, хто зараз потребує коштів на протезування, реабілітацію і т.д. Ставлю на одні терези купу бордів і хороший якісний протез, який може дати людині шанс на майбутнє. В мене переважає протез – в політиків мабуть амбіції.
Питаються, як у політолога за кого варто голосувати. Не знаю. Не агітую ні за кого. Але сам зроблю свій вибір виходячи з найменшої кількості морд на бордах – набридли ці первісно-общинні методи агітації.
