За 9 днів Київ обиратиме міського голову. В червоному куті рингу – Кличко.
У синій намагються потрапити Омельченко, Гусовський, Корбан і Думчев.
Чим мені запам’яталися перша десятка учасників перегонів?
1. Віталій Кличко. “Як сосіська”. Як в політиці так і міському господарстві. Людина-бренд, яку поглинув Порошенко. Попереду – політична пенсія.
2. Сергій Думчев. Кандидат-розтринькувач. Його зображення не вистачає хіба ще на дверях і унітазах громадських вбиралень. Мільйони баксів витрачені на рекламу. Від Думчева нудить. Впізнаваність, до якої він так прагнув, тепер це його – великий мінус.
3. Сергій Гусовський. Ресторатор під брендом “Самопомочі” має гарні шанси на перспективу. За два роки. Але не зараз. Київ – не Львів.
4. Олександр Омельченко. 78-річний пннсіонер має час і натхнення на трололо Кличка. З фінансами йому допомогли. Рветься у другий тур.
5. Геннадій Корбан. “Маршал Гречка”. Політика, все таки, – не його. “Стрєлки”, “порєшать”, “офшори” органічніші.
6. Василь Гацько. Його всі бояться. Принаймні, він сам вже починає вірити. Чому – ума не прикладу.
7. Юрій Єхануров. “Більше, ніж вмер”. Колишній соратник Ющенка йде від ригівського “Відродження”. Політичний некролог.
8. Олександр Пузанов. Опобоок Риг.
9. Валерій Макеєнко. “Наш край”. Риг
10. Борислав Береза. Має план “Б” і партію рішучих громадян. Телегерой в країні Веселих Зайчиків.
Поки все.
