Сьогодні заходить до мене помічниця і доповідає:
– В приймальні збуджена людина. Вимагає зустрічі лише з вами особисто. Каже, що буде кудись-там скаржитись, якщо ви його не приймете.
Взагалі, як я чую “буду скаржитись” – одразу хочу послати під три чорти (не терплю шантаж та залякування). Тут – дивлюсь, обличчя знайоме.
Виявилось, що приїхав правозахисник Едуард Багіров. Приїхав з ідеєю влаштувати діалог між владою та суспільством. Задля цього запропонував раз на місяць проводити щось на кшталт “день прийому громадян” по питанням боротьби з корупцією.
Кажу:
– Добре! Чудова ідея! Я й так проводжу прийом громадян разом з пресою. Тільки треба запровадити якийсь попередній “фільтр”, аби йшли люди по питаннях корупції, а не про “ліхтарі-дороги”.
Едуард зніяковів:
– Тобто? Ви що, не заперечуєте?
– Ні, підтримую. Давайте зробимо перший раз зразковий прийом в області, а потім – запровадимо по всіх районах та містах.
– І ви не проти???
Не розумію: чому у Едуарда заздалегідь складалось враження що я маю заперечувати, що мене треба залякувати якимись скаргами, що я маю чинити опір??? В решті-решт домовились про повну співпрацю!
