Доброго здоров’я, друзі!
Перший том “Історії України від діда Свирида” скоро побачить світ і дідусь сподівається, що світ на нього за це не сильно сердитиметься.
Коли це “скоро”? Розказую.
Післязавтра, у вівторок, тобто 29 грудня, дід з самого ранечку, прибуває на возі до типографії і забирає першу частину надрукованого тиражу. Який зараз чемно чекає свого часу під термопресами (чи якимось там пресами, я у цьому не розбираюся).
Отримавши книги та переконавшись, що їх не соромно показати небайдужим громадянам, дідусь розішле листа тим із вас, хто зробив передзамовлення, з детальними інструкціями, що робити, щоб отримати книгу з дідовим особистим автографом.
Для цього треба буде перейти на промо-сайт книги (який ми спеціально розробили, але ще не відкрили, бо він ще тестується), де все також детально і чітко розписано.
Враховуючи, що зараз період новорічних та різдвяних свят, виникають певні об’єктивні труднощі.
По-перше, типографії зараз перевантажені замовленнями, тому весь тираж дідової Історії повністю буде готовий десь до 10 січня. Після чого книга і з’явиться у книгарнях (у яких саме я у свій час повідомлю окремо).
По-друге, ті із дідових читачів, хто бажає отримати книгу з автографом, зможуть її замовити раніше. Коли саме – ще не знаю, хоча сам націлений це зробити ще 29 грудня. Але спершу треба пересвідчитися, що сайт і всі його елементи працюють справно. Крім того, треба врахувати, що пошта також зараз перевантажена, а у працівників пошти також є вихідні дні та право на відпочинок. Тому дід не може гарантувати швидкої доставки книги. Прошу розуміння.
По-третє, замовлень на автографи дідусь отримав дуже чимало. Я просто фізично не зможу підписати всі книги швидко, тому також заздалегідь прошу розуміння за можливі затримки. Бо якщо я навіть витрачатиму на автограф 1 хвилину, то за годину підпишу 60 книг. А за день в кращому випадку 500 книг. В реальності ж десь 350-400. Замовлень же на автографи значно більше і я вже не знаю – радіти мені, чи лякатися. Принаймні новорічні та різдвяні свята в дідовій родині пройдуть дуже нестандартно.
Однак, у дідуся чуйна сім’я, а дідові діти, племінники та їхні друзі, хоч вони вже й дорослі люди, вирішили перетворити все це в казкову захоплюючу гру. І вони допомагатимуть мені з пакуванням та сортуванням підписаних книг, перевезенням їх на пошту. Таким чином дідова хата стане чимось на зразок палацу Йолопуккі з веселими ельфами, сумлінними гномами на чолі із дбайливою, але уважною Білосніжкою. Яка стежитиме, щоб конвеєр працював чітко і злагоджено, без помилок та затримок. Мені ж залишатиметься лише підписувати ваші книги. Та вірити, що другий том Історії дідусь почав писати не даремно.
