Слава – штука несправедлива і є продуктом діяльності засобів масової інформації.
Безліч героїчних сторінок цієї війни залишаються невідомими широкому загалу, оскільки вони просто не стали об’єктом висвітлення журналістами.
Кожен раз, коли я читаю про “кіборгів”, я згадую 80-ту бригаду ВДВ, яка в глибокому тилу противника більше 80 діб утримувала Луганський аеропорт і залишила його лише після повного знищення російськими “тюльпанами”. Згадую пораненого командира бригади полковника Ковальчука, який відмовився від евакуації і залишився з своїми хлопцями до кінця.
Контраст між публічним сприйняттям захисників двох аеропортів – вражаючий: якщо перших обожнюють, то про других просто не знають. Висоцький свого часу це влучно відмітив:
Нам говорили: “Нужна высота!”
И “Не жалеть патроны!”
Вон покатилась вторая звезда –
Вам на погоны.
Вон покатилась вторая звезда –
Вам на погоны.
Звезд этих в небе – как рыбы в прудах,
Хватит на всех с лихвою.
Если б не насмерть,- ходил бы тогда
Тоже героем.
Если б не насмерть,- ходил бы тогда
Тоже героем.
Я бы звезду эту сыну отдал,
Просто на память…
В небе висит, пропадает звезда –
Некуда падать.
В небе висит, пропадает звезда –
Некуда падать.
