Божевільне вбивство в Стамбулі

0
122

Найбільш гучна і одночасно моторошна історія сталася в саудівському консульстві в найбільшому місті Туреччини – Стамбулі. Мова про жорстоке вбивство журналіста, здатне привести до серйозних геополітичних змін у всьому світі.

Коротко про те, що сталося. Саудівський журналіст Джамаль Хашкаджі був одним з найбільших інтелектуалів своєї країни. Всю свою ранню кар’єру він був дуже близький до ліберального крила саудівської королівської сім’ї (вона складається з тисячі осіб).

Він не без успіху представляв інтереси саудівських державних лібералів на Заході. Більш того, став регулярно писати дуже розумні колонки в газету The Washington Post. Писав, в основному, про свою країну таі її майбутнє. В якомусь сенсі, цей журналіст став ідеологом саудівських модерністів, чим і викликав лють чинного керівництва своєї країни. Його вирішили вбити.

Джамаль прекрасно розумів, що на батьківщині його не дуже й люблять, тому давно вже там не з’являвся. В основному, він жив у США і в Туреччині, де у нього з’явилася кохана жінка. Неодноразові спроби саудівської влади заманити його в Ер-Ріяд успіхом не увінчалися, тому вони придумали дещо інше.

Хашкаджі збирався одружитися в Туреччині. Для цього йому необхідно було отримати в рідному консульстві довідку про розлучення з попередньою дружиною. Він зателефонував у стамбульське консульство і там йому призначили зустріч – на 2 жовтня.

У призначений час він зі своєю нареченою прийшов до консульства. Її, однак, всередину не пустили. Розуміючи, що з ним може щось статися, Хашкаджі попросив наречену дочекатися його і в разі чогось телефонувати в поліцію. Більше ні вона, ні будь-хто інший за межами консульства журналіста не бачили.

А річ ось у чому. Дізнавшись про швидкий візит Хашкаджі в королівське консульство Стамбула, тут же почав діяти фактичний правитель Саудівської Аравії – спадкоємний принц Мухаммед бін Салман. Він же – головний ворог і ненависник журналіста.

Він наказав вирушити до Туреччини спеціальній команді з 15 осіб – співробітників особистої охорони принца, а також “саудівського доктора Менгеле”. Салах Мухаммед аль Тубайджі – лікар, який навчався в Шотландії на судмедексперта-патологоанатома. Експерт у знищенні тіл і їхніх слідів.

Вони прилетіли до Стамбула опів на четверту ранку того дня, коли пропав журналіст. І майже відразу після цього полетіли, розділившись на дві групи і на двох літаках до Єгипту і ОАЕ. Мабуть, щоб не викликати підозр. Офіційно Саудівська Аравія оголосила їх “туристами”. Вони, мовляв, прилетіли на пів дня до Стамбула, щоб помилуватися на шпилі великого Софійського собору та Блакитної Мечеті.

У це, однак, мало хто повірив. Річ у тому, що ці “туристи” зі спецслужб із собою чомусь везли медичну пилу для розрізання кісток. Чесно кажучи, я жодного разу в житті не чув, щоб хоч один турист прилітав на бізнес-джеті в іншу країну всього на кілька годин з пилою, призначеною для розрізання людських кінцівок.

Пила ця, на жаль, займає центральне місце в усій історії. Знаєте, різного роду диктаторів часто називають “м’ясниками”, маючи на увазі і нездорову кровожерливість, і схильність до насильства. Але цього разу це визначення вже не метафора.

Підручні спадкоємного принца за його наказом убили опозиційного журналіста. За даними турецької преси, його катували з особливим садизмом: спочатку накачали наркотиками, а потім, ще живого, цією самою пилою почали різати на шматки – пальці, руки, ноги… У момент відділення голови від тулуба Хашкаджі, звісно, загинув.

Все це відбувалося в кабінеті саудівського консула. Сам він – звичайний дипломат, який не звик до таких звірств, – благав не робити цього на території консульства. На що йому порадили закрити рот, якщо він, звісно, не хоче, щоб і з ним зробили те ж саме. Консул, зрозуміло, замовк, а через кілька днів спішно покинув Стамбул.

Але вбивство він не зупинив. Тіло Хашкаджі розрізали на невеликі частини, а ось що з ним зробили далі, поки невідомо. За однією версією, “саудівський Менгеле” там же розчинив його в спеціальній кислоті, яка не дасть змоги знайти генетичних слідів убитого. За іншими даними, шматки тіла скинули в одному з лісів під Стамбулом, по третій – їх вивезли в Саудівську Аравію і там спалили.

Ця історія – просто за межею добра і зла. Пиляти на шматки живу людину не можна, навіть якщо вона найстрашніший лиходій. І вже тим більше – не можна цього робити лише тому, що у неї інші політичні погляди.

Це вже навіть не кримінальне питання, а цивілізаційне, етичне. Ми, люди планети Земля, не повинні дозволити, щоб серед нас безкарно перебували ті, хто витворяє такі звірства, таке людоїдство. Якщо з цим змиритися, то ми будемо якось інакше називатися.

Думаю, на якомусь глибинному рівні це розуміють всі люди у всіх країнах. І саме тому історія з убивством саудівського журналіста однаково жахнула людей у ​​всьому світі – і в США, і в Туреччині, і на Близькому Сході, і в Південній Америці, і в Північній Європі, і в Україні, і навіть у Росії, чий уряд, до речі, сам вбиває людей за кордоном дуже небезпечним способом.

Втім, для розвитку цієї історії важлива думка лише однієї країни – США. Це головний союзник Саудівської Аравії, гарант безпеки її самої та її режиму.

Але зараз майже всі американці вжахнулися від події. Хашкаджі багато хто у Вашингтоні знав і цінував. Він обертався серед дипломатів, високопоставлених військових і політиків, дружив з журналістами і конгресменами. Хашкаджі був там своєю людиною.

Його вбивство спровокувало реакцію, яку принц Мухаммад навряд чи очікував. У Конгресі зареєстрували законопроект про введення проти королівства жорстких санкцій. Він включає в себе згортання співпраці у військовій і економічній сферах, а також у сфері обміну розвідданими. Цей законопроект вже підтримали представники не тільки демократів, але й республіканців.

Як не дивно, це дуже велика проблема для Дональда Трампа. Річ ось у чому. Ще до свого президентства він дуже тісно співпрацював з саудівською владою. Вони вкладали в його нерухомість десятки мільйонів доларів, підтримуючи на плаву будівельні проекти Трампа. За бажання це можна назвати хабарами, але формально квартири і будинки вони у нинішнього президента все-таки купували.

Тоді він почав дружити з нинішнім королем Салманом і його сином Мухаммадом сім’ями. З американської сторони з нинішнім кронпринцем найбільше комунікував трампівський зять, якого звуть Джаред Кушнер. Він багато разів був на межі банкрутства, але його щоразу рятували саудівці, катарці і росіяни.

Але з саудитами у нього склалися особливо добрі стосунки. Настільки добрі, що принц стверджував: “Зять американського президента у нього в кишені і на його утриманні”. Ви собі не уявляєте, наскільки він має рацію.

Торік Мухаммед задумав влаштувати у себе в країні реформи. Він оголосив про стратегію модернізації до 2030 року, про будівництво сяючого міста майбутнього на березі Червоного моря і про лібералізацію суспільного життя. Крім того, Мухаммед провів в Ер-Ріяді міжнародний інвестиційний форум, одразу названий “Давос у пустелі”. Все, здавалося б, чудово.

Але! Останні гості ще не встигли роз’їхатися по домівках, як місце проведення форуму – готель Рітц-Карлтон – влада перетворила на найшикарнішу в’язницю у світі. Туди звезли сотні ліберально налаштованих саудівських принців і бізнесменів, яким не подобався ні принц Мухаммед, ні його політика, ні його батько – король Салман, що страждає на старечу деменцію.

Їх усіх тримали під замком, багатьох катували, вимагаючи переписати на державу (а фактично – на принца) всі їхні капітали. Тих, хто виконував вимогу, – відпускали. Норовливих тримали під замком і продовжували катувати. От така ось модернізація!

Багато хто тоді не зрозумів, де влада взяла вичерпний список саудівських дисидентів? Виявляється, цей список склали американські спецслужби для своїх цілей. А Джаред Кушнер передав суперсекретну інформацію своєму другові Мухаммеду.

Фактично, зять Трампа зрадив всіх тих людей у ​​Саудівській Аравії, які мріяли побудувати там якщо не демократію, то хоча б просто пристойний політичний режим без відрубування рук, ніг і голів і з такою-сякою свободою слова. Відчуваєте іронію: президент США за допомогою свого родича допоміг моторошній, садистській теократії розправитися з прихильниками свободи і демократії.

Хашкаджі – важливий ідеолог боротьби за свободу – тоді в Рітц-Карлтон не потрапив. Він продовжив писати свої колонки, закликаючи співвітчизників до демократії. Він також критикував Трампа, Путіна і свого кронпринца. Від цього всього ненависть Мухаммеда до журналіста лише збільшувалася. Підсумком і стало це моторошне і дійсно божевільне вбивство в Стамбулі.

Зараз Дональд Трамп поводиться як спільник цього злочину. Він став практично єдиною в світі людиною, яка відкрито захищає Мухаммеда бін Салмана. Ця його поведінка, до речі, вже стала приводом для численних карикатур у світовій пресі.

Але зараз у Трампа особливо і вибору немає. Він не може допустити введення проти королівства санкцій і припинення торгівлі з ним. Річ у тому, що в цьому випадку Мухаммед бін Салман обіцяє скоротити до мінімуму постачання нафти на світовий ринок. Це означатиме жахливе зростання цін на вуглеводні (до $250-$300 за барель) і, як наслідок, – глобальну економічну кризу.

А у Дональда Трампа вибори в Конгрес через три тижні. Найменше на світі йому зараз потрібен крах і обвал всієї світової економіки.

Крім того, він боїться, що МБС розповість всьому світу, які темні справи вони разом з Трампом вели, поки той ще не був президентом, як Саудівська Аравія давала десятки мільйонів доларів на порятунок від банкрутства трампівського зятя і так далі. Все це негайно обернулося б для Трампа імпічментом і ганебним вигнанням з Білого дому.

Ну і найголовніше. Я майже впевнений, що вся ця історія кардинально змінить характер стратегічних відносин між США і СА. Після цього вбивства або королівство і правда серйозним чином оновиться і лібералізується, або дві ці країни перестануть бути вірними союзниками.

У США зараз вже практично ніхто не хоче дружити з країною, яка живцем пиляє своїх громадян на шматки. І ви знаєте, я тут американців дуже добре розумію і підтримую.

Джерело

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here