Проблема України не на часі для Європи

Українці зрозуміли, що Європі не до нас.

Наше питання не на часі. І зрозуміли українці це не вчора.
Вчора було показове явище, коли протверезіння вилилось у цинізм. Так вчора ми були цинічні і не милосердні.

Хоча ні, ми щиро співчуваємо безтурботним громадянам Франції, які можуть жити, пити, гуляти і не думати про війну і тероризм. Але ми не співчуваємо уряду Франції, так само як не співчували б уряду Германії чи Великобританії.

Оскільки вони знають, що таке тероризм і що таке Росія, що покинувши нас сам на сам з потужним ворогом, з найвідомішою терористичною організацією, європейці можуть собі дозволити казати, що боротьба з тероризмом спільна справа. Вони визнають ІДІЛ терористичними організаціями, а ЛДНР це просто бандити, з якими ми маємо домовлятися і вести ганебні переговори, бо зараз не на часі ескалація конфлікту, краще введем санкції!

Вчора прозвучало багато думок, що Європа нам нічого не винна, що ми маємо свою голову на плечах і що на відміну від нас, вони вміють проводити антитерористичні операції.

Це правда. Не варто забувати, що у них свої пріоритети, у нас свої.

Ми країна, яка сама не хоче перемоги, яка слухає тих, для кого особиста вигода та безпека важливіше за будь що, ми занадто слабкі для війни і занадто слабкі для самостійності в прийнятті рішень. Ми маємо комплекс меншовартості перед багатшими/успішнішими/прогресивнішими європейцями, але в той же час, виявляється, нашої туги вистачить і на французів і на українських вояк.

Деяким розумникам здається цинічною реакція українців щодо Франції, але цинічнішою здається нам реакція Європи щодо України: умиротворення агресора, мовчання і ігнорування українського питання.

Світ стає відкритим, мультикультурним, і ігнорування проблем тероризму призводить до подібних терактів в будь якому куточку світу, тому ми вчора не насміхалися, а були у розпачі від подвійних стандартів Європи…

Висновки, які я зробив для себе: французів шкода, нам терпіння, мужності, віри в перемогу і тверезості в баченні світу.

“Допоможи собі сам, і тобі Господь Бог поможе!”

Володимир Никоненко 


Загрузка...