На 13 грудня заплановано конкурс з приватизації енергетичної компанії «Центренерго». До її складу входять три теплові електростанції – Вуглегірська, Зміївська та Трипільська ТЕС. І по цьому конкурсу вже купа скандалів.
Перше – всі учасники конкурсу мають відношення до Росії і до української влади.
Друге – зараз у приватизаційних умовах по «Центренерго» не закріплено зобов’язання нових потенційних власників купувати вугілля українських державних шахт. Це значить, що наступного року «Центренерго» знизить або взагалі зупинить закупівлю вугілля державних вуглевидобувних підприємств. Будуть брати або ресурс шахти «Краснолиманська», який має сумнівне походження, чи ще гірше – возити вугілля з РФ.
Російська зброя вбиває наших людей на Донбасі, росіяни по піратськи захоплюють наші кораблі і моряків у Керченській протоці, а ми віддаємо стратегічне державне підприємство у руки оточення Путіна, а українські станції будуть працювати на російському вугіллі.
Минулого року об’єми постачання вугілля на ТЕС «Центренерго» склали майже 3 млн тон, цього року очікується збільшення до 3,8 млн тон вугілля, а в наступному – взагалі 4,9 млн тонн.
Цього року у державних вугільних підприємств «Центренерго» купить менше вугілля, ніж минулого року. У 2017 році частка державних підприємств у постачаннях на ТЕС склала 57%, приватних – 32%, а частка імпорту – 11%. За результатами 2018 року частка державних підприємств очікується на рівні 47%, у приватних куплять майже стільки ж – частка становитиме 45%. Частка імпорту складе 8%.
Після приватизації «Центренерго» державні шахти опиняться на межі закриття, адже втратять ринок збуту і зіткнуться з погіршенням економічної та соціальної ситуації. Стан у державній вугільній галузі і так катастрофічний, шахти зупиняються, гірники шукають кращої долі за кордоном. А ті, що залишилися, доведені до відчаю та готові відстоювати своє право на життя – в листопаді двоє шахтарів Львівського-Волинського басейну оголосили безстрокове голодування. За останні п’ять місяців шахтарі ЛВБ чотири рази блокували трасу, що веде до прикордонного пункту пропуску у Раві-Руській. Це нормально?! Грошей нашим шахтарям не платять, їхнім сім‘ям немає чого їсти, а з Росією працюємо.
Раніше за кожної приватизації генеруючих компаній ТЕС в умовах договору чітко було прописано – підприємства мають використовувати українське вугілля. Чому цього разу немає такої вимоги? Тому що корупційні схеми тіньових кураторів!
На вугільних підприємствах країни працює більше 78 тис. працівників. Якщо наші станції не купуватимуть українське вугілля, то ми ставимо під загрозу не тільки самих шахтарів, а їхні родини, їхніх дітей.
Ми вимагаємо від уряду терміново додати в приватизаційні умови «Центренерго» обов’язкову купівлю українського вугілля. Це гарантія стабільного збуту палива для державних шахт.
Ми також вимагаємо від уряду вжити надзвичайних заходів для порятунку і розвитку українських шахт і повернутися обличчям до шахтарів. Прийшов час докорінно переглянути ставлення до вугільної галузі, знайти політичну волю для рішучих дій щодо забезпечення справжньої енергетичної незалежності країни! Українським ТЕС – українське вугілля!
На жаль, недолуга політика влади призвела до того, що в січні-жовтні 2018 року Україна знову збільшила імпорт кам’яного вугілля і антрациту на 15,5% – на 2 млн 343 тисяч тонн – до 17 млн 426 тисяч тонн в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року.
При цьому з Росії надійшло вугілля на 1 млрд 526 млн доларів (частка в імпорті – 62%). Для цілей енергетики Україна в цьому році імпортує цього року вугілля антрацитової групи близько 5,6 млн. тонн.
Тобто українські споживачі електроенергії сплачують сотні мільйонів доларів в російську економіку. За ці гроші Росія утримує свою армію, солдатів та військові кораблі. По суті ми самі фінансуємо агресора!
Зрозуміло, що Кремль і далі буде використовувати залежність нашої енергетики від російського антрациту для політичного шантажу України.
Ми вимагаємо від уряду терміново зменшити імпорт російського вугілля та створити умови для збільшення видобутку українського. Стратегічним рішенням може стати встановлення пріоритету включення блоків ТЕС, що працюють на вугіллі марки Г перед блоками, що використовують імпортний антрацит. Це створить економічні стимули для пришвидшення переведення антрацитових блоків ТЕС на українське вугілля.
Залежність енергетики від іноземного антрациту неодноразово призводила до оголошення надзвичайного стану в електроенергетиці у період ОЗП 2014-2015 років із застосуванням віялових відключень.
Споживання іноземного вугілля автоматично призводить до зменшення споживання українського вугілля, насамперед державних шахт Львівсько-Волинського басейну. Шахти не фінансуються, зарплати не виплачуються.
Якщо приватні шахти з року в рік добувають більше вугілля, то державні навпаки зменшують – з початку року їх видобуток знизився на 14%.
Якщо приватні шахти мають кошти для інвестицій, то державна вугільна галузь вже котрий рік залишається дотаційною з боку держави. На цей рік таких дотацій виділено майже півтори мільярди гривень із держбюджету.
На початок грудня сума невиплаченої зарплати шахтарям державних вугледобувних підприємств з урахуванням заробленого гірниками за листопад склала майже 1 млрд гривень.
Трудові колективи державних шахт доведені до відчаю. Загалом за останній рік шахтарі десятки разів блокували траси, оголошували голодування, приїжджали до Києва. Що ще їм треба зробити, щоб їх почули?
Закріплення пріоритету українського вугілля підвищить попит на українське вугілля та збільшить його видобуток. Це стабілізує робочий процес у шахтарських регіонах, збереже робочі місця. Але головне – це буде рішучим кроком до справжньої енергетичної безпеки країни!
Мені відомо, що на уряд України тисне США. Так, американський посол виступила проти пріоритету українського вугілля. Звичайно, і США, і Росія хочуть, щоб ми купувати вугілля у них. Я вимагаю від уряду, незважаючи на тиск, піклуватися про рідних – українських шахтарів, а не про американских, африканських, російських.
