Норманді загалом наче норм. Навіть якщо буде реалізовано єдиний пункт – про обмін всіх на всіх, і ті ж Глондар, Коріньков, Пантюшенко через п’ять років нарешті повернуться з полону – це вже буде велике досягнення.
Треба ще розібратися, що там за три ділянки наступного розведення військ (тут може бути захований чорт). Але з того, що чути із генеральних заяв – Зеленському за Париж респект, нічого наче не здав. Усе правильно наполягав. Тримався гідно.
Ця зустріч, де нарешті здійснилося сакральне бажання “подивитися в очі Путіну”, не стала панацеєю і чарівною паличкою. Завтра війна не припиниться, ***ня нікуди не подінеться. Але й стіни із “плану Б” теж не буде.
Як і передбачалося, процес триває в заданому коридорі, де можливі лише невеликі кроки.
Звичайно, і фон цього саміту спокійний – не Іловайськ і не Дебальцеве. Але все одно.
Ми домовлялися хвалити нового президента там, де для цього буде привід – так ось він саме зараз і є.
Зовнішня політика – це те, де нам точно слід об’єднуватися.
Кому мінус – це відділу комунікації Зе. Потрібно краще чути опонентів і краще пояснювати.
А пані Мендель і хто там над нею – взагалі не відповідного рівня працівники.
