Захід не збирається приймати допомогу Кремля у боротьбі з ІД

Доброго здоров’я, друзі!

Надворі нарешті понеділок, осінь вступила в ту прекрасну пору, коли не жарко, не душно і комарі не кусають. А ранкові пробіжки в нас супроводжуються жизнєутверждающими стрибками через калюжі. Дідусь сподівається, що всі ви здорові й бадьорі та вже заварили собі хто каву, а хто чай. Єслі так, то зручно вмощуємось коло комп’ютерів і знакомимся з сьогоднішнім сільським дайджестом мірових новостєй. Приступаєм.

Головною подією, яка сотрясає світові інформагентства, є безперечно серія терактів у Парижі. Многі вже встигли висказатися по цьому поводу, а деякі у Києві даже переругалися чи йти до посольства Франції з квітами, чи не йти. І пока ті полемісти з визовом дивляться друг на друга і кожен сердито тішить своє чуство правоти, дід зосередиться на нєкоторих болєє общих факторах. Тобто, попробуєм розглянуть кому і шо вигодно в світлі тих терактів, та каковими можуть буди їхні послєдствія.

Безумовним бенифіціарієм трагедії в Парижі чуствує себе зараз Хуйло. Чи причетний він нєпосредственно до тих терактів, пока неізвесно, хотя передовий інтернет надіється на лучшее. І невпинно публікує разні версії й догадки, як Хуйло міг організовувать ілі спонукать терористів до столь резонансного злочину. Не оставляє сомнєній лише то, шо дізнавшись про паризькі собитія Хуйла радісно підстрибнув і возможно даже попитався сплясать калінку-малінку. А потом із чуством глубокой удовлєтворьонності висловив презідєнту Франції Олланду свої самі іскренні соболєзнованія. Подписуючи ту телеграму наверняка приплясував від радості.

Чому Хуйло так обрадувався? Бо він дурак. І щиро полагає, шо теракти в Парижі спонукають Запад сплотиться в борьбі з тіраризмом, до чого Хуйло призивав Запад на останній сесії ГА ООН. І єстєственно позовуть туда Хуйла, заодно простивши йому мелкі прегрешенія в Україні. З точки зренія Хуйла, йому січас пошла масть, шо виразилося в 20-минутном раз говоре з Обамой на саміті Двадцятки в Анталії. Там же Хуйло два раза перегляневся з бундесфрау Меркель, поболтав із Сі Цзиньпінем, поговорив з Кемероном і постояв з умним видом коло других іностранних лідеров. Шоб його сфотографірували. Руссіш-пропаганда зараз тщатєльно подщитує кількість рукопожатій Хуйла, преподнося їх в качестве його очередних побед. Все це дідові напоминає сцену балу в старому совецькому фільмі «Золушка», де мачуха в ісполнєнії бесподобной Ранєвськой каже: ««ха-ха» — 1 раз, «… здесь дует» — 1 раз… Пять и три — девять знаков внимания». Хуйло тоже возвращаясь домой радісно мружиться, підраховуючи знаки вніманія мірових лідєров та тішачи себе ілюзією, шо його признали там первим красавцем. Ілі признають. А признавши, прижмуть к любящей груді і простять. Сільська аналітіка дає цим ожиданіям Хуйла таку наукову оцінку – напрасні сподівання.

Діло в тому, друзі, шо Хуйло недоговороспособен. Запад об етом харашо знає і вже года полтора як поставив на Хуйлові хрест. Мірові лідєри не собираються гукать Хуйла в свою компанію, бо ніякої серйозної «доданої вартості» Росія в боротьбі з ІГ дать не може, а от геморой обеспечить вполнє. Тому максимум, на шо може Хуйло розчитувать – це то, шо його будуть іспользувать в качестве чорнорабочего та прислуги «за всьо». Запад і далі не возражатиме, шоб Хуйло ісполняв всю грязну работу, но платити йому не собирається. У всякому случаї ціну, на яку той розчитує – поділивши світ на сфери влінянія отдать Москві «сферу ісконних геополітіческіх інтєресов».

В Анталії Хуйлу дали чітко понять – без виполнєнія мінських договорьонностєй ні о каком прогрессє в отношеніях РФ із Западом речі буть не може. Уважаємий Пйотр Алєксєєвич із Києва вніматєльно стежачи за тєлодвиженіями Хуйла в Анталії не преминув возможностью громко наябеднічать, шо Хуйло оп’ять стріляє і вбиває живих людей. Стєнанія Пороха були услишані Обамою, котрий с висоти свого роста подивився Хуйлу на лисину, скривився і акцентірував вніманіє пацієнта на необхідності строго виполнять мінські процедури і, зокрема, вернуть Україні заложніков. Хуйло це замечаніє Обами єстєственно пропустив мимо ушей, бо іскреннє щитає, шо ето всьо мелочі. Но ето не мелочі і Хуйлу вскорості прийдеться в етом убедіться.

Тут ми плавно переходимо до теми «суду» над Надєю Савченко, котора продовжує крепко тримати кремльовського ушльопка за шиворот. Бо кагда Хуйло броситься сторч головою у ісполнєніє договорьонностєй, достігнутих із міровими лідєрами в Анталії та буде ожидать від них за це похвали і прощенія, «самий нєзавісімий в міре суд» в ростовськом Донєцке і винесе ожидаємий приговор. По якому Наді припаяють «двадцаточку» ілі «четвертушечку». В світі підніметься крик і возмущеніє, котрими нємедлєнно воспользуються мірові лідєри, шоб виразить Хуйлу своє разочарованіє. Це шоб не платить Хуйлу за предпріняті усілія по боротьбі з тірарізмом. Вони привично напомнять Хуйлу, шо без звільнення Савченко і решти заручників ні о каком снятії санкцій і возвращенії Росії в клуб поряд очних держав речі буть не може. Звільняти Надю под нажимом Хуйло не може, бо це не по пацанскі, а значить курс російськой ржавой лоханкі на медлєнноє затоплєніє продовжиться. І ніякі тірарісти Хуйлу не допоможуть.

Вже в бліжайшій перспективі паризькі теракти визовуть такі послєдствія, як радикалізація настроєній європейськой общественності. Но єслі Хуйло на шось надіється, то ето тоже груба ошибка. Бо радікалізовані і роздраконені французи і прочі європейці в условіях опасності з боку ісламських тірарістов до кого горнутимуться? Нєужелі до Росії? Ха-ха три раза. До Америки вони горнутимуться, як до єдиної в світі сили, котора в состоянії обеспечить Європі безопасность і економічне процветаніє. Так шо й тут Хуйлу нічо не світить, а його мечта вбить клин між США та ЄС оп’ять накриється большим цар-колоколом.

В болєє отдальонній перспективі радикалізовані і напугані гражданє стран ЄС шо робитимуть на виборах? Правильно – голосуватимуть за решітєльних і жостких мущин та женщин. І незабаром прийде час, коли Хуйло (єслі канєшно доживе) вспоминатиме інтелігентних та толерантних Олланда, Меркель, Кемерона і всяких других Ренці, просто як святих угодників. Коли їм на зміну прийдуть черчілі, тетчери і прочі разні фурії. Таким образом, сільська аналітика береться утверждать, шо в стратєгічеськом ізмеренії волна терактов проти Франції сприятиме сплоченію западного світу, но місця для Хуйла в строю цивілізованих держав не знайдеться. В луччому для нього случаї – бігатиме в Запада на побегушках, а у ще кращому (для нас) – погібнєт смертью глупих в войнє цивілізацій, котру сам же і роздмухує. Роздмухує здуру, бо єслі така війна всерйоз розгориться, то вполнє може розірвати современну Росію на нерівні, але красіві національно і релігійно відокремлені клапті.

Взагалі дєдушка не має звички розглядати апокаліптичні сценарії і дивиться в будуще спокійно та хладнокровно. І щитає, шо Україні слід уникнути любого втягування в міжцивілізаційні ігрища, а лучше займатися внутрішніми преобразованіями, шоб перетворити країну в приємне місце для життя, праці та відпочинку. Дід і раньше знав, шо тут у нас много проблем, но почитавши послідній випуск «Зеркала недєлі» поняв, шо ні фіга я не знав.

На прошлому тижні Юлія Мостова, котора работає в «Зеркалє недєлі» Юлією Мостовою зустрілася із нєкім Борисом Ложкіним, которий работає в адміністрації у Пороха главним адміністратором. Собесєдніки довго умнічали і обсуждали главні проблеми страни та общества. І отой Ложкін лукаво улибнувшись та озирнувшись довкола чи ніхто лишній не почує, сообщив пані Юлі, шо одна із наіглавнєйших в Україні проблем… Впрочем, попробуйте самі догадатися. От о чом денно і нощно мають думати небайдужі громадяни і всьо общество в целом? Єслі ви думаєте, шо люди мають думати як прогодувати свої сім’ї, то ви такі ж глупі, як і дід. Куди нам усім до главного адміністратора, которий убеждьон, шо «дуализм власти — это одна из ключевых тем для общественной дискуссии». Понімаєте?

Тепер всьо ясно. Ото єслі бачите в часи пік у маршрутках обличчя похмурих людей, то так і знайте – в них усі мислі зайняті проблемою дуалізму власті. Або вдома чоловік відмахується від настирної жінки: «Отстань, сатано. Не мішай мені про дуалізм власті розмишлять». Лікарі, кочегари, вчителі, строїтєлі й доярки – у всіх одна думка в голові: дуалізм. І даже няні в дитсадках міняючи подгузніки, часто застивають в роздумії: «шо там з дуалізмом власті буде, от лишенько…». Зранку до й до ночі і звечора до ранку страна переживає лише про то, хто в країні має бути главніший: адміністрація Пороха ілі кабмін Сєні. Інших серйозних проблем в України нема і буть не може, – уверен Б.Ложкін. Хотя нє! – спохватився Борис Аркадьїч. Єсть у нас ще одна велика проблема – госапрат в України хреновий. Многолєтня отріцатєльна селекція, понімаєш, сказалася. От тому в нєдрах госапарату преобладають мерзавци і сволочі. Та і народ якийсь не дуже… Агресівні якісь усі, щитає Б.Ложкін. Хочуть з властью разговарювать язиком уліци, наліцо «люмпенізація среднєго класса», ужоснах… А от єслі би народ попався підходящий і госапарат професіональний та некорумпований, от тоді би Порох з Ложкіним ого-го! А так… не получається, к сожалєнію, резюмірував главний адміністратор. Послє чого вони перейшли до гораздо боліє увлєкатєльної теми банків, акцій, кластерів та разних других схем, виясняя хто там кому рабіновіч. І чуствувалося, шо в цій темі собесєдніки почувають себе як риби в воді, вони прямо світилися від щастя.

Єслі хтось подумав, шо дід глузує над упом’янутими собесєдніками, то ето не так. Наоборот – я тішуся й радуюся, шо вони в нас такі веселі й незакомплексовані. І городять любу херню не стісняючись. От, например, прошла, злочинна влада публічно всігда говорила правильні речі. А коли люди не бачили – крала і совершала всячеські безобразія. Теперішня ж власть не боїться публічно нести несусветну чепуху. Значить, можем не переживать – не на людях вони наверняка умні та ответственні державні мужі й державні тьоті.

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас

 

Свирид Опанасович


Загрузка...