Минулого року Юрій Шухевич нарешті став народним депутатом.
Олега Ляшко вартує поважати навіть за одне це.
Я з великою повагою ставлюсь до згаданих нижче людей. Щиро. Але вони того не зробили, хоча така можливість була.
Ні Віктор Ющенко, ні Юлія Тимошенко, ні Олег Тягнибок, ні колись В’ячеслав Чорновіл того не зробили.
А дарма.
Пан Юрій, попри поважний вік і те, що живе в іншому місті, дуже правильний депутат. Сумлінно ходить на засідання, завжди займає жорстку проукраїнську позицію, розкішно виступає з трибуни, віртуозно граючи яскравими метафорами, не боячись критикувати нікого, жонглюючи сильними і доречними цитатами. І, перш за все, гострою щирістю, яка пробирає до кісток.
Мій улюблений (з тих, що вже були) його виступ – це 31 серпня. Напередодні голосування пропутінських змін до Конституції.
Тоді, в силу важливості питання, з трибуни висловлювали позицію своїх сил лідери фракцій. Виступи тих, хто був за – згадувати геть не хочеться, вони зганьбили себе у віках цими словами і мусять нести каяття.
З тих, хто виступав проти – був потужний спіч Юлії Володимирівни, а Березюком я аж заслухався. А Ляшко …не виступав. Він вміє уступати. Тим паче, у момент, важливий для української історії. Він скромно і цивілізовано блокував трибуну разом з нами, а коли побачив, що я виливаю з пляшки, якою б’ю по президії, воду (хотів спустошити її та кинути розламаний на шматки олівець всередину, аби гучніше гриміла – досвід вуличних акцій), почав кричати мені на вухо: “Лозовий, тільки Гройсману на голову воду не лий, ти ж можеш, я знаю, але треба показати цивілізаційний вибір українських патріотів, а не робити шоу, котре дасть можливість опонентам приховувати суть нашого протесту…”.
Тоді Ляшко уступив своє право на слово Шухевичу. А пан Юрій цитував, як не дивно …Лєніна (а до чого ж доречно, попри ненависть, до чого ж в яблучко!):
“Раб, который не осознает своего рабства, просто раб; раб, который осознает свое рабское положение и борется против него – революционер. Раб, который восторгается прелестями рабской жизни – холоп и хам, достойный презрения”.
…Було видно, що під час виступу багатьом депутатам з БПП і НФ стало соромно. Та згодом вони покірно натискали зелену кнопочку.
Опозиційний блок теж голосував за. Але що про них говорити, вони робили це з видимим задоволенням.
Та навіть їх переплюнув придурошний алкоголік Юрій Луценко (правду кажуть, треба закушувати), який виріс у родині компартійних начальників, але Лєніна, певно не читав. Під час виступу Шухевича Юрій Віталійович почав перебивати його п’яним криком: “У Верховній Раді заборонено цитувати …Гітлєра!”.
…
Про Шухевича можу згадувати багато. Тому далі буде.
