Мова – це самоідентифікація людини. Тобто якщо я розмовляю українською – значить, ідентифікую себе як українець. Мова впливає на фізіологію, на спосіб реакції, світосприйняття і навіть поведінку. Свого часу дослідники східних культур з’ясували, що мова формує свідомість людини. А свідомість – це і є ми самі.
Чи можете ви зараз уявити Італію без італійської мови або Францію без французької мови? А насправді ці мови дались згаданим країнам не так легко. Коли Італія організовувалась як держава, італійською володіли близько 30% населення. Але заговорили. Бо відповідне рішення було прийнято королем. Важко проходила становлення і французька. До кінця сімнадцятого століття у кожного регіону Франції була своя мова. З 1694 року французька мова запроваджувалася жорсткими адміністративними методами. Курував процесом особисто король. Єдина французька мова стала ключем для формування єдиної французької нації.
Із мовою завжди попереду має йти еліта, істеблішмент, керівництво країни. Якщо вони не розмовляють українською – годі вимагати це від інших. Тому сьогоднішнє прийняття Закону про мову, а далі його впровадження, – це передусім екзамен для еліти та керівництва держави.
Я вітаю нас усіх із прийняттям цього закону. Підтримую його. Більше того, підтримую деякі зі статей, які в результаті були вилучені із законопроекту. Наприклад, про мовних інспекторів. Вважаю, що вони потрібні. Як мінімум для того, щоб контролювати чистоту мови у політичній рекламі. Впродовж президентської кампанії Україні зіткнулася із засиллям сленгової мови. Це безкультур’я і приниження мови.
Адже якою мовою ми говоримо – такими ми і є…