Напевно, після своєї недавньої контузії товариш Захарченко забув, що всі ми там вже були.
Після перемоги земляка Олександра Захарченка Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року всі ми – областями – досить швидко і впевнено увійшли до складу “ДНР” – дарма, що вона себе так тоді не називала. Але вона вже була! Її звичаї швидко стали загальноукраїнськими. Ми плюнули на власну Конституцію і стали жити не за законом, а за “поняттями”. Наш уряд формувався, виходячи не з політичної логіки і волевиявлення виборців, а з побажань бандитських кланів та їхніх кураторів з Москви. Наших бізнесменів примушували платити не стільки податки, скільки в “общак”. У наших регіонів були “смотрящіє” із кримінальним минулим. І вся ця корумпована зграя сподівалася тільки на одне – якщо гроші остаточно зникнуть, так Путін допоможе.
З того часу – завдяки перемозі Майдану – територія “ДНР” просто зменшилася до кількох окупованих Москвою районів Донецької та Луганської областей і анексованого Путіним Криму. Особливої ??різниці з минулим у цих територій немає, дарма що Захарченко розповідає своїм доброзичливцям з LifeNews про “переродженні держави” на Донбасі.
Ніякого переродження! Все те ж байдуже ставлення до закону. Все та ж процедура формування “уряду” за рішенням “пахана” і погодженням з московськими кураторами. Все та ж бандитська вольниця. Так, і міністри – все з Донбасу. Як і у нас були, поки ми не вийшли з “ДНР”. Ну й надія, що Путін допоможе – сенс існування, як без цього жити?
Відмінність тільки в тому, що Янукович був бандитом, який вдавав з себе політика, а Захарченко – пройдисвіт, який вдає з себе бандита. Та, власне, хто такий Захарченко – сьогодні є, завтра немає. Втім, як і Янукович.
Важливо не це. Важливо, щоб нам з вами вдалося остаточно вийти з “ДНР”, подолати наслідки життя в кримінальній республіці, позбутися бандитизму і корупції, побудувати нормальну країну без родових плям паханату.
Це і буде найкращою відповіддю на пропозицію товариша Захарченка та його ляльководів.
