Доброго ранку, друзі!
Докладую – дід повернувся з творчої відпустки і готов приступить до виконання обов’язків сільського наблюдатєля за міровими собитіями.
Але, як смачно колись висказався Беня Крик, розмовляючи із Мугінштейном про Тартаковського: “повремени мне пару дней, дай вздохнуть, дай мне развести руками”.
Дідові “пару дней” не треба, із завтрашнього дня обзори будуть восстановлені, але у тому, щоб “вздохнуть” і “развести руками” потреба є.
Під час влаштованої собі творчої відпустки дід краєм глаза наблюдав і за сіюмінутними політичними собитіями, але сам для себе постановив виходити в ефір лише в случаї чогось карколомного і із ряда вон виходящого. А поскольку собитія розвивалися в рамках ранєє поставленого діагноза, то дід у фейсбук і не пхався. В тому числі, шоб нє расплєскать вдохновеніє.
Я вже зараз і не вспомню хто іменно підбив діда на написання Історії України, но дід крепко попав у цей капкан і саме страшне, шо дідові цей капкан жутко нравиться.
Мені часто доводилося читати откровенія різних авторів про то, в яких муках рождаються їхні проізведєнія. Може це якесь ізвращеніє, але дід пишучи Історію нічуть не страдає. А щиро насолоджується процесом і часто даже рже вголос. В любому случаї знайте, що книгу оцю дід пише весело і з великою любов’ю. І до читача, і до історичних персонажів. Хотя вони й балбеси. Історичні дєятєлі балбеси, а не читачі
P.S. Вчора чисто случайно вирішив подивитися, шо кажуть умні люди про видатних історичних діячів минулих століть. Був колись проект “Великі українці”, за яким лічно я якось не стежив і не цікавився. А щас деякі серії подивився. І от Ярослава Мудрого представляв нєкій Табачник. Він кажеться даже акадємік. В любом случаї доктор історичних наук. Так от, отой доктор Табачник пафосно ляпнув, шо Ярослав Мудрий якоби навчив наших предків читати і привив їм любов до книги. Ага… А через тисячу років очередний табачник з таким же дурнуватим пафосом розкаже, шо презідєнт Ющенко привив українцям любов до грошей, а презідєнт Порошенко навчив їх їсти канфети і тортіки.
Дід не збирається опускатися до полеміки з акадєміками, але в дідовій історії отого дурнуватого пафосу нема. Дід пієтєта перед великими іменами не іспитує і чесно розказує хто воно було отой Ярослав і чому іменно він дійсно заслужив собі нік “Мудрий”. І точно не тому, що він навчив Русь читати й писати, як наївно полагає члєн-кор Табачник.
