Окремі обсервації парламентського тижня)
1. Бліцкриг застав усіх зненацька. (Громадянське) суспільство виявилося неготовим протистояти агресивному і безапеляційному нав’язуванню певних ідеологем в українське законодавство.
2. Частина вини лежить на окремих впливових діячах церковних організацій. Так, я колись зіштовхувався з ситуацією – коли треба захистити свою незаконну забудову, то церковний посадовець може обірвати усі телефони політикам, влаштувати тридесять прес-конференцій. А коли стосується захисту світоглядних речей, то тут – робота радше для галочки. Ну, хто знає, той зрозуміє)
3. В Україні є велика кількість найманих “політруків”, котрі за іноземні гроші просувають певні пропагандистські установки. Ці ідеологічні працівники виступають під виглядом громадських активістів, але по суті такими не є – оскільки їх діяльність носить винятково професійний характер, тобто вони за свою пропаганду отримують гроші так само, як підприємці чи наймані працівники. Окремі “політруки” чи їх структури – дуже впливові та ефективні.
Конче треба об’єднання і організація, стратегія і тактика, з урахуванням минулих провалів. Загальний ресурс для цього є, не вистачає управлінського.
