Порошенко виділяє такі позитивні наслідки зустрічі Нормандської четвірки:
– відведення озброєнь калібру до 100 мм
– згоду РФ скасувати призначені терористами вибори
– у виборах на Донбасі візьмуть участь усі політичні партії України
– висвітлення виборів на Донбасі українськими ЗМІ
– розширення діяльності місії ОБСЄ на усі окуповані території
Фактично позитивним є лише погодження лідерами четвірки раніше досягнутої домовленості про відведення озброєнь, оскільки це закріплює тенденцію до деескалації на Сході України.
Усе інше (повідомлення французів, німців та росіян про результати переговорів) означає, що Порошенко фактично погодився на те, що
– процес виконання Мінських домовленостей може тривати і після 31 грудня 2015 року
– вибори будуть відбуватися без фактичної присутності української влади, української правоохоронної системи і до повернення Україні контролю над кордоном. За цих умов згода Росії на присутність чи участь у виборах політичних партій та українських ЗМІ є не більше, ніж насмішка. Ніхто не зможе гарантувати їм безпеку та права.
Схоже, що роль і функції української влади під час виборів буде покладено на ОБСЄ. Чи треба пояснювати і обговорювати здатність ОБСЄ провести вибори з одночасним встановленням контролю за кордоном?
Україні також хором нагадали послідовність виконання Мінських домовленостей – закони, статус, амністія, вибори, контроль над кордоном.
Схоже, що єдиною надією залишається невизнання майбутніх виборів, проведених за описаних обставин, такими, що відповідають демократичним стандартам. Або чітко висловлене українським суспільством несприйняття путінських “модальностей”.
Звертає на себе увагу те, що Порошенко є єдиним, хто говорить про наслідки через невиконання Мінських домовленостей. При цьому його тезу не повторює жоден інший учасник переговорів, а сам він не називає, хто запроваджуватиме ці санкції, та про які саме санкції може йти мова.
