Демократія у тому вигляді, яку «будують» в Україні політики, є простим обманом.
Насправді ніхто з вищих чинів її не бажає: все це політичні гасла і локшина для українських вух.
Наприклад, фрази про створення громадянського суспільства, боротьба з корупцією і олігархією, і злочинністю, і бідністю та інше.
Багато такого типу ефемерних справ розпочинають «наші» політики. Їх починання підхоплює олігархічне телебачення, проти якого влада ніби і збирається боротися.
Якось дивно виходить, чи не так?
На словах говорять все правильно, а мета одна – це інформаційно «бомбардувати» свідомість українців.
Щоб ми вважали всіх політиків однаковими. Не бачили різниці між зрадниками Батьківщини і борцями за волю України, наштовхуючи на висновок: якщо нема різниці, то навіщо їх міняти?
А зараз в українців на «хвилі» патріотичного піднесення зароджується нова національно-визвольна свідомість. І саме принциповим молодим людям ми повинні давати шанс реалізувати себе в політиці і не тільки в ній. Як цих справжніх патріотів виявити серед натовпу політиканів? Дуже просто, адже вони за Велику Українську Націю «сиділи» по в’язницях, вони за неї воювали і помирали.
А ще мета влади – це, щоб більшість народу була «приспана» і не активна, тоді грабунок держави (кожного громадянина) буде безперешкодним.
Саме тому проти свідомих активістів, політиків, патріотів відкривають кримінальні провадження, адже якось незручно під час війни грабувати Україну, коли тебе контролюють.
І, до речі, здійснювати нагляд за законністю в Україні має прокуратура, а не свідомі громадяни. Але, на жаль, реалії сьогодення в нас такі, що саме активісти вимагають, щоб правоохоронні органи дотримувалися закону.
