Ось дві трагічні події:
1. Вбивство трьох міліціонерів під Радою
2. Через день вбивство фіскала і волонтера під Щастям
Перших вбили, як кажуть, демонстранти. Других вбила 92 бригада ЗСУ.
Перші захищали начальство, яке, кажуть, справді треба захищати. Мабуть.
Другі захищали Країну ( боролися з контрабандою товарів на окуповані території ).
Вбивство перших призвело до арештів за якими послідує розгром націоналістичної опозиції.
Вбивство других буде малопомітним. Армійське начальство покриватиме вбивць.
Чому я так думаю? Нащодавно по бійцях св. Марії теж стріляли. Особисто командир 17 батальйону, за те, що ті перешкоджали нелегальному товарообміну з окупованоми територіями. З цього товарообміну, з таємних комерційних стосунків з ворогом, він ( вірогідно і його начальство) заробляють шалені гроші. Він не відсторонений від виконання службових обов’язків. Його не покарають.
Ми годуємо ворога. Це збагачує і розбещує армійців, фіскалів, есбеушників, прикордонників. Це ставить під сумнів перспективи нашої реконкісти. Бо мародери – небоєздатні.
Суспільство, яке не в стані відрізнити найбільшої загрози від другорядної – небоєздатне.
