Часто чую аргумент “Заможні західні країни мають ліберальну модель економіки. Тому й Україна має таку ж зробити, аби розбагатіти”.
Диявол криється в деталях. Як можна наслідувати лиш ОСТАННІЙ період економічної політики Заходу — лібералізацію, оминаючи всю послідовність її етапів?
Безконтрольний ліберальний ринок (без жодного впливу держави) — завжди конкуренція не на життя, а на смерть. Заходу є чим конкурувати на світовому ринку. З чим українська нація зможе увійти у безконтрольні вільноринкові відносини зі світом? Єдине, що конкурентне маємо, це деяка сировина. Сировина є добре, якщо вона використовується для власного виробництва…
Я націоналіст і вірю у свій народ. Українці мають достатньо здібностей, щоб проявити себе як ефективні підприємці та творці конкурентного наукомісткого продукту. Не пара монополістів, а максимум талановитих українців. Власники монополій та глобальних корпорацій у стані ліберального ринку просто не дадуть шансу українцям.
Ніхто, крім національної держави, яку ми маємо будувати замість антинаціональної та корупційної, не зможе створити справедливі умови для підприємництва українців. Зненацька злібералізувати ринок — зовсім не найкраща ідея.
Показовою є цитата, яку наводить економіст Ерік Райнерт у своєму “Спонтанному хаосі”. Пророча цитата з Америки 1830-х років: “Безумовно, вільна торгівля являє собою ідеал, і, коли прийде час, США оголосить принципи космополітизму. Це відбудеться, коли населення США досягне 100 млн мешканців, а в кожному морі з’являться сотні американських кораблів, коли промисловість досягне ідеалу, Нью Йорк стане найбільшим у світі торговим містом, а Філадельфія — найбільшим індустріальним центром, і коли ніхто у світі не насмілиться протистояти американським зіркам. Тоді наші правнуки оголосять епоху вільної торгівлі по всій земній кулі як на суші, так і на морі” (Джосеф Дорфман, економіст початку XIX ст.). Успіх США свого часу будувався на мудрому втручанні держави в ринок. Американці прекрасно розуміли, що аж після досягнення могутності злібералізують свою економіку. І, разом з тим, використають ідею ліберального ринку у світі для національних інтересів. Хитро і правильно.
Тому, як Е.Райнерт сказав: “Якщо ви прагнете зрозуміти причини американського та європейського процвітання, вивчайте політику людей, які створили його, а не поради їхніх забудькуватих наступників”.
