Прес-конференція президента. Головний меседж події: Зеленський йде на другий термін.
Дійство було в стилі, після цього я бачив все: Зеленський звинувачував мерів у популізмі. Зеленський, у популізмі 🙂
Гарант увжно слухав питання і відповідав, що хотів. Гордон: питання про Путіна, відповідь про інвестиційні проекти.
Президент показав, що кадрової політики в нього немає, якщо запрошує журналістів на будь-яку посаду.
Всю прес-конференцію Зеленський демонстрував, що володіє цифрою. Правда, часто помилявся. І в приклад ставив європейські країни, але по розміру це мали би бути карликові Ліхтенштейн чи Монако, щоб кількісно відповідати населенням його прикладам.
Із позитивного: Зеленський ще раз нагадав, хто забезпечує окуповані території водою. Але в той же час він демонстрував, що не розуміє як вийти із кризи.
А ще президент роздавав сам собі компліменти: найефективніша боротьба в світі, найкращі друзі-керівники спецслужб і так далі.
Про рівні правила звучить круто, але “Епіцентр”, “Велюр”, енергетичні компанії явно доводять протилежне.
Про мера Черкас – кейс стає для Зеленського справою під особистим контролем, а для партії справою честі перемога в місті. Надто багато Зе приділив часу даному обранцю із 19-ма кримінальними справами.
Про мерські вибори в Києві – ідея із праймеріс цікава і правильна, і явно говорить про те, що Тищенко уже не вважається кандидатом від партії. Скільки б соціологій той не замовляв і не намагався джинсувати. Від ідеї зовнішнього кандидата, швидше за все, відмовляться, якщо не підуть на договорняк. І повернуться назад до Ткаченка.
І про комунікацію із журналістами – явно потрібно щось міняти.
