Все стало можливим. І ось в усьому цьому треба жити і щодня вигризати своє.
Не виборами єдиними. Ознайомтесь з міжнародною панорамою світу, в якому переміг політеймент та креативне мислення (у фіналі буде про повернення Криму):
– прокурор Мюллер визнав, що Трамп не був у змові з Росією, що не скасовує факту втручання Росії в американські вибори;
– жодна авторитетна людина не закинула Мюллеру, що він продався, клоун, трампобот і не врахував 100500 фактів та їх інтерпретацій з популярних сторінок соцмереж у своєму розслідуванні;
– прихильники Трампа тепер все перевернули догори дриґом і заявляють, що ті, хто стверджував, що він був у змові з Росією, поширювали конспірологічні теорії і розпалювали ненависть, а тому їх треба засуджувати і банити так само як тих, хто поширював конспірологічні теорії, які підтримують прихильники Трампа;
– у нашому Facebook почали казати, що тепер у Трампа розв’язані руки для розвитку відносин з Путіним, вони домовляться і Україну тепер точно першу зрадять, продадуть, кинуть, перетворять на об’єкт міжнародної політики в квадраті;
– але Трамп не в курсі дискурсу в нашому Facebook і все глибше влазить в зарубу з Росією за Венесуелу;
– Трамп визнав суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами, які Ізраїль колись анексував у Сирії, яку зараз підтримує Росія;
– у нашому Facebook почали казати, що тепер Криму – всьо, бо США тепер можуть визнати і анексію Криму Росією;
– прем’єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу проявив креативний підхід і сказав: шановні, США визнали анексію, здійснену в результаті оборонної війни, а так можна. Тобто, на випадок Криму цей підхід не поширюється. Тобто, анексувати території в наступальній війні не можна, а в оборонній можна. Рада Безпеки ООН не в курсі, але її думка тут нікого не цікавить.
У сухому залишку: у міжнародній політиці карнавал креативних рішень та шалена інфляція безпеки, системний аналіз світу сьогодні є штукою красивою і корисною, але світ тепер якийсь несистемний, кількість правд зашкалює і правда в секунду перетворюється на брехню і навпаки, з Росією у США не все так просто як може здаватися з нашого Facebook, Ізраїль щасливий, але це щастя сусіди йому згадають, щодо Криму все без змін, декларація Помпео висить на стіні й осяює нам шлях до деокупації.
І ось в усьому цьому треба жити і щодня вигризати своє. Ризиків тут повно. Але й можливостей теж. Все стало можливим.
