18 лютого 2019 року волелюбний український народ відсвяткував знаменну дату в своїй новітній історії – п’яту річницю інсульту, який зненацька звалив з ніг тодішнього коменданта Майдану Андрія Парубія.
Страшно навіть уявити, яку втрату зазнала б Україна в разі, якби пана Андрія не спіткала ця тяжка хвороба, що зробила його геть незворушним – держава могла залишитись без майбутнього голови Верховної Ради. Бо якби не інсульт, коменданту Майдану довелося б йти на чолі колон протестувальників, яких він 18 лютого 2014 року відправив на вірну смерть і каліцтво.
Інсульту Парубія передували події, внаслідок яких лідери Революції, так би мовити, Гідності стали багатшими на кілька мільйонів доларів. Ось як про це розповідав 1 квітня 2014 року в «Українській правді» майбутній заступник голови парламентської фракції «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм:
«За словами одного з колишніх працівників адміністрації президента, ще наприкінці січня на стіл Януковичу було покладено доповідну, в якій зазначалось про домовленості між Службою безпеки України та лідерами Правого сектору щодо можливого звільнення вулиці Грушевського в обмін грошове винагородження. За словами співрозмовника «Української правди», доповідна мала «синій» гриф, що означало, що інформація, наведена у документі, підтверджена відповідним аудіозаписом. Інше джерело повідомляє, що про ті самі домовленості пізніше Віктору Януковичу доповідав Андрій Клюєв. Голова адміністрації президента стверджував, що за суму у десять мільйонів доларів він може домовитись про звільнення вулиці Грушевського, відведення сил Правого сектору з Європейської площі, пересування барикад до рівня вулиці Трьохсвятительської. Свідками цієї доповіді були Генеральний прокурор Віктор Пшонка, голова МВС Віталій Захарченко та міністр юстиції Олена Лукаш».
Про зв’язок між «Правим Сектором» і СБУ нині не говорять хіба глухонімі. Але в лютому 2014 року якщо Ярошу щось і перепало, то сущі копійки. Люди брешуть, що головними вигодонабувачами від домовленостей з Клюєвим тоді стали очільники партії «Свобода», а також вічнонепрохідний полковник Гриценко й кілька шавок рангом поменше – на кшталт нинішнього міністра молоді та спорту Жданова.
План по «зачистці Майдану» був простим і невибагливим – до речі, цей план розробив нинішній заступник директора НАБУ Анатолій Новак, який на той час обіймав посаду помічника начальника Центру спеціальних операцій СБУ. Згідно з планом Новака, 15-17 лютого 2014 року Тягнибок і Гриценко мали забезпечити розчистку вулиці Грушевського, яку перегородила барикада, та звільнення приміщення Київради від учасників акцій протесту. Далі, згідно з планом, на ранок 18 лютого Парубій оголошує «мирний наступ на Верховну Раду», учасники акцій протесту покидають наметове містечко на Майдані та йдуть до Маріїнського парку, де їх оточують і методично забивають кийками звезені в місто «тітушки», ввечері на Майдан з боку вулиці Грушевського заходять бронетранспортери, а Будинок профспілок захоплюють співробітники ЦСО А СБУ.
Але цей план зазнав невдачі на першому ж етапі: після того, як малолітні «правосекі» побачили, як Гриценко й Тягнибок вночі зустрічають комунальну техніку, що прибула на Європейську площу з Подолу, і керують розбиранням барикади на вулиці Грушевського, вони влаштували ґвалт.
Втім, з очищенням Київради від пожильців (Тягнибок 17 лютого 2014 року особисто виганяв звідтіля учасників акцій протесту) і «мирним наступом на Верховну Раду» все вийшло так, як і планувалось. Завдяки чому календар знаменних дат України поповнився ще одним святом – Днем інсульту Парубія. З чим ми пана Андрія і поздоровляємо.
