Насправді ж багатьом виборцям Зе (Зеленського, – ред.) сподобається призначення Тігі (Тігіпка, – ред.).
Реальність – це не твоя френд-стрічка.
По-перше, запиту на нові обличчя вже нема і довго не буде. Нові продавці собак й наркоти, гвалтівники, педофіли і т. д. за останні півроку умудрились скомпрометувати саме явище «новизни».
По-друге, гляньте останню соціологію, росте «опожопа», а для Зе це конкурент на Півдні і Сході. Призначення Тігі – чудова нагода насипати цукру ватному виборцю.
По-третє, після згаданих вище «нових» уряд потребує досвідченого управлінця – у Тігі така репутація є. І, очевидно, Зе розраховує, що розгребти бодай частково ці авгієві стайні він зможе.
Тобто логіка Зе цілком зрозуміла.
А тепер повангую.
Звісно, Тігі – потужному бізнесмену, який живе як хоче і, все одно, з усіма домовиться – дискомфортно повертатися у виконавчу вертикаль з життям під прицілом телекамер, заповненням електронних декларацій і т. д. Але Тігі погодиться, бо ця гра того вартує.
Далі він поступово перебере на себе важелі впливу. Сам налагодить комунікацію з парламентом. Буде гіпермедійним, робитиме популярні кроки на межі популізму. І стане не першою людиною в державі, але і не другою. А може, в процесі і зовсім першою.
Стосунки із Зе зіпсуються, але відправити уряд у відставку, як не дивно, він не зможе. Ми ж де-юре парламентсько-президентська держава. А парламент набирали з кого-попало. Це випадкові люди переважно. І з падінням рейтингу Зе він крок за кроком буде втрачати вплив на депутатів. Досвідчений комунікатор на зразок Тігі дасть йому тут добрячу фору.
Ба більше, з самого початку прем’єрства він розкручуватиме свій політичний проект, а багато нинішніх «слуг народу» шукатимуть своєму кораблю нову гавань на наступні вибори, зокрема і в цьому проекті.
Тобто тактично Зе виграє в цій ситуації, про що сказано вище, а стратегічно – він себе знищує своїми руками.
