Добро ранку, мої спортивні малята, любі хлопчики й дівчата.
Надворі в нас четвер, літо наближається, і щоразу більша кількість небайдужих громадян різного віку на стадіонах і спортмайданчиках діда радує й тішить. Так тримати.
У світі проісходить много разного і всякого, попробуєм нєспешно з усім цим розібратися. Тому заварюєм ранкові чай-кохве і зручно вмощуємося в своїх кріслах навпроти комп’ютерів чи з дівайсами в руках. Ітак.
Запад посилив тиск на Хуйла по вопросу виконання мінського договорняка, зокрема по тому пункту, який касається звільнення полонених і заручників. При чому, імена Наді Савченко, Олега Сенцова і інших бранців називаються западними воротілами прямо, як усно так і письмово. Ім’я Наді за останні дні Хуйло чув як від бундесфрау Меркель, так і від Керрі. Которі сказали шото пріблізітєльно таке: “Товаріщ Хуйло, от ви хотітє любві і поніманія со сторони Запада? Харашо. Ми вас обнімем і даже расцелуєм в уста маліновиє. Крепко і в засос. Но для етого ви должни проявіть вменяємость. Освобождєніє Савченко і Сенцова било би в етом смислє добрим знаком”.
І тут Хуйло, мислітєльний процес якого неотдєлім від параноїдальної подозрітєльності, рішив, що це такий хитрий план Запада. Він освобождає плєнних, а Запад замість цілуваться начине орать на весь світ: “Сматрітє, Хуйло здулся! Главний ватнік оказался на ощупь мягкім і склізкім, ха-ха”. Тому вчора скоморох Хуйла Піськов в очередной раз коментіруючи добру пораду Керрі нащот Савченко, привично бельктів, шо ето діло мінського договорняка не касається.
Тут же засідающа в Туреччині Комісія Україна -НАТО чітким каліграфічним почерком вписала в совмесну заяву вимогу до Москви звільнити всіх заручників, включаючи Савченко і Сенцова. Шо в даному случаї сприяти звільненню полонених не може, бо коли мова йде про публічні заяви НАТО, Хуйло з маніакальною послєдоватєльностью все робить навпаки. Даже сєбе во вред, но лиш би ніхто не сказав, шо Хуйло прогнувся під требуваніями агресівного Альянсу.
Хотя когда нада Хуйло как мілєнькій прогибається, не стісняясь преподносить свої винуждєні уступки в качестве епохальних побед. І грузна фігура люто ненавидимого в Кремлі посла США В Росії Таффта, якому Хуйло послушно надав агреман, убедітєльно ілюструє, шо Хуйло терпляче утирається даже після прямих плювків у харю. Утирається і либиться, как ні в чом не бувало. Ілі коли вступивші в преступний зговор Україна та ЄС жестоко викрутили руки Газпрому, Хуйло тут же похвалився, шо дає Україні пільгові ціни на газ совершенно добровольно. Бо він добрий і сильно переживає за братскій украінський народ. Отже, мочить упиря нада і дальше, і чим увесістєє звіздюліна тим швидше в голові Хуйла наступає просветлєніє.
Міністерська конференція НАТО, яка вчора засідала в Анталії, пройшла під гаслом повзучої експансії і захвата все нових позицій на постсовецьком пространстве. Прибалти просять розмістити в себе бази НАТО, углубляють сотруднічество з Альянсом Грузія та Молдова, а Україна вообще рассматрюється, як всєобща любіміца і з міністром Клімкіним там носилися, як з іменіннком. В общем, коварні НАТОвські ястреби по повній іспользують унікальну геополітичну ситуацію, яка сложилася в результаті геніальних дєйствій Хуйла.Б.Б. Який як ніхто інший способствував реанімації НАТО та наповненню воєнних бюджетів западних стран новими мільярдами.
Ястреби дєйствують акуратно, но намного наглєє, чим це могло бути года два тому. Года два тому слова про необхідність протистояння агресії Росії були просто немислимі. А зараз у НАТО появився враг, враг вполнє конкретний і главноє – привичний. Для протистоянню цьому врагу НАТО, собственно, і создавалося. Вірніше, 66 років тому НАТО мало перед собою мощного противника в ліце сталінського СССР і стран народной дємократії, а современна Росія змахує на Імперії зла не більш, як її карикатурна реінкарнація. В той час, як саме НАТО сильно розширилося і нічуть не ослабело. Но вибирать НАТОвцям не приходиться, вже який враг є, з таким і прийдеться вовтузитись.
– Вова, а поворотісь-ка міл-дружок к востоку передом, а к западу задом. Нагнісь і расставь ногі. – спокойно кажуть Хуйлу западні проктологи, надіваючи резінові перчатки. Вова послушно пріподнял Росію с колєн і в позі на карачках повертає її головой к востоку. Хотя сама Росія цього може і не хоче, но хто ж її спрашуватиме. Спрашувати можна лише страну, де є общественне мнєніє. Общественного мнєнія в Росії нема, бо нема общества. А общество – це совокупность небайдужих громадян, способних мінять власть і вліять на її дії. Поскольку в Росії це по опредєлєнію невозможно і даже щитається преступлєнієм, значить виход один – послушно повертаться, куди тебе повертають і вірити, шо так і нада. Бо царю-батюшке віднєє. От царь-батюшка і куражиться нє встречая сопротівлєнія.
Но куражится-то він лише для виду. А на самом дєлє послушно рухається проторенной дорожкой, яку до нього протоптало ЦК КПСС. Яке втягнуло СССР у безсмислєнну гонку вооруженій і в результаті народ остався без штанов. Вчора, явно в качетсве ответа НАТО, Хуйло провів совещаніє по вопросам развітія вооружонних сіл РФ, а позавчора таке ж совещаніє з представітєлями ВПК. Лейтмотив совещаній – нада оружія побольше, всякого і разного побольше, танков і кораблєй пбольше, а ще ракет побольше. Генєрали й адмірали сиділи щасліво улибаясь, і всім їм гуртом явно пам’ять отшибло – 30-35 років тому проісходило то же саме. При незмірно більших возможностях СССР і при незмірно меншій його залежності від Запада. Та і совецькі ракети тоді падали не так часто, як січас падають російські. Чи це Хуйло блєфує чи іскреннє полагає, шо йому вдасться перемогти в гонці озброєнь, дід сказати не береться. Но совершенно ясно одно – затія абсолютно безперспективна і лише наближає Росію до безславного кінця, коли все оте дуте государство надорветься і сконає тихо й сумно, як колгоспи в радянський час.
В послєднє врем’я шото побільшало новостєй із Сєверної Кореї, де сєверокорейський злобний тінейджер устроїв у себе реаліті-шоу з розстрілами і отравлєніями. Сєверна Корея давно превратилася в кунсткамеру человечества, удівітєльного тут мало. Для діда тут інтєресно лише то обстоятєльство, шо блістатєльний товаріщ Кім Чен Ин, енергічно взявся за вище руководство государства і наверняка отими показатєльними казнями визиває в рядах руководящіх товаріщей учащонне серцебієніє. В общем, нєсмотря на атмосферу страха і ужаса, дід не ісключає варіанта, при якому доведені до отчаянія руководящі товаріщі тихенько заріжуть нє в меру распоясавшогося кровавого подростка. А єслі це случиться, то й Хуйлуші впору буде задуматься, чи все в порядку в його бліжайшем окруженії. Наблюдаєм.
Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю і всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом та читаєм repka.club.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас
