З інтересами Медведєва і клану Єльцина Путін рахується завжди.
Перепризначення Дмитра Медведєва на пост прем’єр-міністра Російської Федерації відбулося буквально за дві години після інавгурації Володимира Путіна. Російський парламент теж не збирається чекати. Медведєв, голова правлячої партії “Єдина Росія”, може бути затверджений на посаді глави уряду вже найближчими днями.
Згідно із його першими повідомленнями про склад нового кабінету міністрів, позиції керівника уряду в ньому тільки посилюються. Кілька близьких до Володимира Путіна віце-прем’єрів залишилися за бортом влади, а в уряд приходить найближчий соратник Медведєва Костянтин Чуйченко, який свого часу представляв російські інтереси в “РосУкрЕнерго”.
Втім, і до нового призначення Чуйченко не втрачав часу дарма: на посаді голови контрольного управління адміністрації президента Росії він представляв інтереси Медведєва в Кремлі.
І це все при тому, що про відставку Медведєва з посади голови уряду російські чиновники і журналісти говорять буквально з першого дня після його призначення на цю посаду. Вважалося, що Путін, який повернувся в Кремль після одного терміну перебування Медведєва на посаді президента, призначив попередника прем’єром на знак подяки за хорошу поведінку і слухняність. І скоро зніме з посади.
Але цього не відбулося ані під час третього терміну Путіна, ані на початку четвертого. І взагалі може не відбутися. Може статися зворотне – після відходу Путіна з посади президента за шість років Медведєв знову повернеться до Кремля. А Путін – в крісло прем’єра або на пенсію. Такий ось російський режим братів Кастро.
Але кубинські кровопивці – кровні родичі. А російські правителі – навіть не друзі. Тандем виник з необхідності балансувати кланові інтереси. Медведєв в цьому тандемі представляє інтереси сім’ї Бориса Єльцина і близьких до першого російського президента олігархів – тобто тих людей, хто зробив Путіна президентом Росії. Путін представляє інтереси спецслужб і держкорпорацій.
Саме злагодженість інтересів цих двох основних угрупувань робить російський режим невразливим для внутрішніх ворогів.
Саме вона допомогла розгромити могутній колись клан енергетичних баронів з “Газпрому” і інкорпорувати у владу регіональні еліти з “Отєчєства-Всієї Росії”. Саме завдяки домовленостям двох угруповань в Росії зникла внутрішня опозиція в еліті, а той, хто намагався її відродити – від Березовського і Ходорковського до Навального – неминуче ставав маргіналом.
Показово, що у самій Росії мало хто розуміє, як влаштована влада. Для місцевих політичних аналітиків Медведєв – слабкий прем’єр, який вигідний Путіну саме своєю слабкістю, а Путін – авторитарний політик, який може ні з ким не рахуватися.
Але з інтересами Медведєва і клану Єльцина Путін рахується завжди. Інша справа, що цей клан не цікавиться політикою. Політика – розвага чекістів. Медведєва і тих, хто за ним стоїть, цікавлять тільки гроші. Дуже великі гроші. А Путін допомагає їм ці гроші заробляти і зберігати. Але і вони готові завжди допомогти гаранту свого благополуччя – рука руку миє.
Рука Медведєва – руку Путіна. І навпаки.
