Судно затримане не за порушення санкцій, а за участь у захопленні українських моряків.
По-перше, існує не одне кримінальне провадження, в якому фігурує це судно. І саме судно, і компанія-судновласник внесені в санкційний перелік. Одразу маю поінформувати про наявність парадоксальної ситуації: санкції ми вводимо, а механізму реалізації і відповідальності за порушення ми не маємо. Ще один борг Верховної Ради.
По-друге, воно затримане не за порушення санкцій, а за участь в захопленні українських моряків.
По-третє, судно затримано, як речовий доказ в кримінальній справі.
По-четверте, моряки, що знаходились на борту, не брали участі у діях в нейтральних водах.
Особисто мені не дуже зрозуміла теза про те, що президент особисто давав якісь доручення-погодження на дії правоохоронних органів в рамках кримінального провадження. Відтепер це у нас звичайна практика?
Пару днів тому українські ЗМІ повідомили про те, що відбулась розмова між президентом України та президентом Італії. Українська сторона повідомила про те, що під час розмови було обговорено питання судового вироку українцю Марківу. Наступного дня вийшов реліз італійської сторони, в якому жодного слова не було про обговорення вироку.
Миттєво деякі проросійські ЗМІ видали новину: «В Італії „забули“ про обговорення вироку Марківу».
Мабуть, фахівцям з МЗС варто було пояснити нашим громадянам, що практика «обговорення судових вироків» є звичною для нашої політичної культури і є неприпустимою для європейської, бо може бути трактована як втручання в судову систему.
То, чи варто президенту «давати доручення», «погоджувати», «узгоджувати» і таке інше.
Як на мене — дуже сумнівна практика (звісно ж, якщо подана інформація відповідає дійсності).
