Коли люди потребують нових облич, бо від старих вже нудить, то владноможні потвори роблять хід конем – вони дають нові обличчя. Одне з них – це Тарас Костанчук, фотографіями якого рясніє увесь Київ.
На рекламних банерах він виглядає суворим та принциповим, але скільки коштує його принциповість? Відповідь на це питання можна знайти на інших фото, яких ви ніколи не побачите на рекламних банерах. Тож до відома громадськості деякі штрихи з біографії цього пройдисвіта:
Березень 2014-го – заарештований карним розшуком МВС за шахрайство в особливо великих розмірах.
Квітень-травень 2014-го – довірена особа кандидата в президенти Юрія Бойко. До того вже не один рік був членом «Партії регіонів».
Липень-серпень 2014-го – протягом двох місяців був сержантом в добровольчому батальоні «Донбас». 19 серпня під час бойових дій в Іловайську зник. За особистою версією Костанчука – був поранений під час бою та переховувався у лояльних місцевих мешканців в Іловайську. За даними біллінга його телефон протягом місяця пересувався окупованою територією – в основному перебував у Донецьку. Наприкінці вересня невідомим чином Костанчук перетнув лінію фронту та з’явився у Києві. Від продовження військової служби відмовився та у батальон не повернувся.
Липень 2015 року – технічний кандидат на виборах народних депутатів у Чернігові. Там його було викрито на підкупі виборців – в його машині були знайдені списки виборців, кілька сот тисяч гривень розкладені у конвертах (в кожному по 400грн), зброя та агітаційна продукція кандидата від БПП Сергія Березенка.
Восени 2015-го балотується у мери міста Вишневого від партії БПП, але люди йому не повірили і мером Костанчук не став.
У лютому 2016 року добровольці та військовослужбовці ЗСУ вимагали від головного військового прокурора Матіоса негайної передачі в суд справи щодо винуватців Іловайської трагедії. Костанчук проводить спільний із Матіосом брифінг, на якому переконує суспільство в тому, що півтори роки слідчим недостатньо для повноцінного розслідування – потрібен ще час. Також з однієї сторони запевняв журналістів та громадян, що ми усі маємо довіряти Матіосу та його підлеглим і що жодних фальсифікацій у справі не буде – винні будуть покарані.
З іншої сторони казав, що Семен Семенченко, який вимагає негайного публічного розгляду цієї справи у суді, не заслуговує довіри. На сьогоднішній день минуло вже 3,5 роки(!) – справа до суду досі не скерована, Матіос лишається головним військовим прокурором.
Влітку 2016-го став на захист інтересів колишнього «регіонала», який у місті Вишневе займався незаконним захопленням земельних ділянок. Під час сутичок із обуреною громадськістю неодноразово погрожував активістам розправою – під час судового засідання щодо розгляду цієї справи Костанчук визнав, що є оперативним співробітником СБУ.
В лютому 2017 року Костанчук запропонував свою кандидатуру на посаду заступника директора НАБУ Артема Ситника (на громадських засадах). Я завчасно надав керівництву НАБУ інформацію щодо цієї особи і його кандидатура навіть не розглядалася.
В жовтні 2017 року Костанчук приймав участь у прес-конференції, на який переконував громадськість в тому, що ветерани та активісти, які вимагають створення Антикорупційного суду є проплаченими «тітушками», а народні депутати Семен Семенченко та Єгор Соболєв не заслуговують довіри.
Навесні 2018 року отримав кілька сот тисяч доларів США від клептократів на рекламну кампанію нового обличчя для українців – тобто самого себе. Яким чином колишній член «Партії регіонів» та діючий співробітник СБУ буде відпрацьовувати надані кошти – питання риторичне, адже він просто буде виконувати вказівки згори. Так, як робив це завжди.
Тож будьте уважні, шановні друзі. Чим ближче будуть вибори, тим більше буде з’являтися таких ото «нових» облич.
