Порошенко і Ющенко – куми-близнюки
Петро Олексійович і Віктор Андрійович дуже подібні в одному – в майстерності здобувати прихильність аудиторії, а потім – бездарно розтринькувати цю довіру.
У 2004 році, наважся Ющенко на кардинальні реформи, українці підтримали б його. Усі чекали змін. Усі готові були терпіти можливі труднощі. Замість роботи Ющенко заліз на трипільську піч у Безрадичах. Бездарне керування країною призвело до приходу Януковича.
У 2014 році Петро Порошенко отримав величезний кредит довіри. Українці чекали і чекають змін. Незворотніх і радикальних. На всіх щаблях. Вони, ці зміни, начебто і є, але дуже повільні. Влада робить незрозумілі рухи і пояснити їх суспільству не в змозі.
Порошенко перетворюється на Ющенка зі своїми довгими промовами, допусканням публічних сварок у команді, відсутністю реальних змін.
Мені в ФБ часто дорікають тим, що я упереджений до Порошенка. Можливо. Але я хочу, аби мій президент говорив з нами зрозумілою мовою про проблеми у суспільстві. І не лише говорив. А був лідером змін в Україні. Для цього ми його обирали президентом. Ми чекаємо змін. Часу на очікування вже немає.
