Сьогодні стрункими колонами марширують по Хрещатику бійці ЗСУ, НГУ, МВС. Карбують крок, віддають честь, отримують з рук Гаранта бойові знамена. І серце радіє за них і це правильно та заслужено!
Азову, як і іншим добровольцям, не знайшлося місця серед бойових підрозділів на Хрещатику 🙁 Не знайшлося йому місця і на параді в Маріуполі. Місті, яке АЗОВ звільняв, яке він захищав.
Шановні можновладці і головнокомандувачі, знайте, ми цим не переймаємося. Нам на це наплювати! Ми прийшли на цю війну не заради місць на параді, побрякушок і тряпок! До нас ставилися як до парій з першого дня. Але у дні боїв, а не парадів, ми ставали першими доводити древню мудрість, що не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
Наші бойові знамена – це скривавлені прапори, які були з нами в Маріуполі, Мар’їнці, Іловайську, Широкиному. Наші медалі – віра і визнання бойових побратимів.
Ви не образите нас, тому що для того, щоби ображатися, треба поважати.
