Не вщухає резонанс навколо промови Путіна

Доброго ранку, друзі!

Надворі в нас середа, 30 вересня, і дідусь від щирого серця вітає всіх бібліотекарів України з їхнім професійним святом. Якби не бібліотеки і не бібліотекарі, чорта з два ми би з вами тут сиділи в фейсбуці всі такі умні та образовані. Тому дідусь щиро дякує всім стражам бібліотечних фондів, які колись зорко стежили, щоб дід читав, не псував книг і вчасно їх повертав.

Стидно признатися, але до цих пір в моїй бібліотеці є одна книга із штампом нашої сільської бібліотеки. Яку я колись на літніх канікулах взяв почитати і так якось получилося, що не повернув. Вже, мабуть, і не поверну… Книга ця Анатолія Дімарова “На коні й під конем”. До цих пір дивуюся, як брежнєвська цензура могла пропустити досить відверту розповідь про Голодомор: “…В ту страшну, голодну весну, коли й земля, здавалося, стогнала: «їсти!», навіть діти не бавилися в свої звичайні ігри, а гралися в їжу…”. Дімаров, до речі, помер лише минулого літа, а я й не знав… Хороший був письменник.

Так… Щось дід заностальгірував, це вже видно в мене старчеське. Тому, приносячи свої вибачення бібліотекарям за недостатню читацьку дисципліну і вітаючи їх з професійним святом, запрошую решту небайдужих громадян заварити собі ранкову каву чи чай, та зручно вмостившись ознакомиться з черговим випуском сільського дайджесту мірових новин. Лише сторінки… тобто клавіатуру не заляпайте солодким. Ітак, приступаєм.

Вчора, коли прогресивне людство дружно злорадствувало з приводу безпорадності московського царька, яку він убідітєльно продемонстрував виступаючи з трибуни ООН, в ростовському Донецьку продовжилися слушанія у справі Наді Савченко. Які показали, що по часті безпорадності слєдствіє і суд беруть з Хуйла пример.

Діло шито білими нитками і великими грубими стьожками. Рука об руку з безпорадністю в путінській Росії іде тупа впертість, яка ошибочно щитається там велікодержавной гордостью. Тому єслі слєдоватєль Маньшин (редкий дятєл) написав у перших протоколах, шо Надя коректірувала огонь гаубічной артілєрії, то вся махіна СКР заработала в напрямку фабрикації свідчень, шо слєдоватєль Маньшин був прозорлів, як Шерлок Холмс та інспектор Мегре в одном ліце. Хотя той Маньшин обичний раздолбай, якого давно вже убрали із того діла, щоб не наламав іще більше дров. Бо Маньшин висмоктав із пальця якісь показанія свідєтєлєй, написав їх під копірку рівно шість штук і подшив їх у папку. Не подозреваючи, що діло набуде такого міжнародного резонансу і віддуватися за служебний подлог сопляка Маньшина прийдеться лічно презідєнту РФ Б.Б.Хуйлу Тепер Маньшин, відімо, і сам охренєває читаючи про резонансні заяви світових і європейських політіков, а также про перспективу Гааги, яка явственно замаячила на фініші його служебної кар’єри.

Но мазу за Маньшина тянуть нада, бо честь мундіра дороже. Хотя отой сопляк якось слішком дорого обходиться Росії, бо совершенно ясно, що без звільнення Савченко мірове сообщество не признає виконання Москвою її часті мінських договорьонностєй. А значить санкції не знімуться, тріумфальне двіженіє Росії в тартарари продовжиться. Колєги Маньшина по СКР злобно зиркають на нього глазами і кажуть: “Діма, ну ти, блять, і наворотіл дєлов”. Маньшину остається лише глупо улибаться. Глупо улибається і Хуйло, бо і йому більш нічого не остається.

Меж тєм, доказатєльна база непричетності Наді Савченко до загибелі “журналістов” ВГТРК більш ніж убедітєльна, мірове сообщество не сумнівається в її невинуватості і в надуманості висунутих проти неї обвінєній. Захищати невинну дівчину – свята і політично завжди виграшна справа, тому многі обеспокоєні своїм політичним реноме мірові та європейські політики охотно пользуються цією возможностю, щоб напомнить о сєбе сражаясь за справедливість з безопасного расстоянія. Однако, в стані обвінєнія і “суду” наведені адвокатами доказатєльства нікого не інтересують. Їм дано приказ спасать мундір Маньшина і честь Хуйла, от вони і стараються. З усього видно, шо адвокати подготовили многоуровнєву систему каверзних прийомчиків, процес обіщає бути ярким і резонансним.

Резонанс від участі Хуйла в 70-ій сесії ГА ООН ще не влягся, хотя в сухому осаді ми маємо чітку картину невиправдання Хуйлом явно завишених ожиданій. Многі ожидали від Хуйла чогось карколомного і нестандартного, но пацієнт ожиданій не оправдав. Що особливо кидається в очі на тлі общої картини ГА ООН та участі в ній інших мірових лідерів.

Хуйло перебував у США цілих сім годин, з яких полтора часа провів тіпа на переговорах з Обамою. Про переговори з Обамою, точніше про новості, які посипалися після цієї зустрічі, дід скаже окремо, чуть ниже. Но семигодинна програма перебування Хуйла виглядає смішно і нєлєпо, особливо на тлі семиденного візиту його китайського велічества Сі Цзинпіня. Програма візиту якого до США більш ніж насичена. В то врем’я, як до Москви імператор Сі у травні злітав тоже на пару годин. І то лише щоб подивиться як марширує доблєсний китайський спецназ по Красній площі. Подивився, поплескав Хуйла по плечу і вернувся в Пекін кувати нові узи китайсько-американського партнерства, зокрема в сфері військово-технічного сотруднічества. Хуйлу ж остається лише привично глупо улибаться.

Кстаті, малопомітною новиною пройшло ізвестіє, шо пару днів назад в Москву прибула китайська делегація з дуже промовистою назвою: делегація Центральної Комісії Комуністичної партії Китаю з провірки дисципліни. Дід сначала глазам не повірив і подумав, шо хтось хакнув сайт презідєнта РФ. Потом поняв – нє… ніхто не хакнув. Делегація дійсно так називається і комісія така в КПК дійсно існує. І не просто існує, але й розширює свої територіальні повноваження, бо прибувши в Москву китайські провіряльщики дисципліни сохраняли строгі вирази на обличчях, а приймаючий їх глава адміністрації презідєнта РФ Сірьога Іванов глупо улибався. І по всьому видать отчитувався про виконану роботу.

Пока Сірьога Іванов звітував перед китайськими інспекторами про виконавську дисципліну, об’єктивним наблюдатєлям стає цілком очевидно, шо справжній Шовковий шлях із Китаю в Європу (про який так любить патякати Хуйло) піде не через россійскіє пространства з їхніми депресивними областями і унилими дєревнями. Він піде через США, бо в Китаї вніматєльно наблюдають за главними міровими тенденціями. Китайці, в отлічії від росіян, не обіжаються на ті об’єктивні тенденції, а стараються до них приспособиться. А одною з важнєйших глобальних процесов сучасності є формування супермощного торговельного об’єднання між США та ЄС. Яке офіційно заработає з 1 січня 2016 року і об’єднає більше 800 мільйонів населення обабіч Атлантики.

Не забуваємо, що ці 800 млн у кілька разів заможніші за всі півтора мільярда в цілому небідних тепер китайців. От спрашується, в чийом воспальонном мозгу може появитися думка, що Китай якоби колєблєтся у виборі між США та ЄС з одного боку та Росією з другого. Правильний ответ – така мисль могла прийти в голову Сірожі Глазьєву, який відімо мастєрськи убідив у цьому і Хуйла. Ставим Сірьожі плюсік і просимо його кураторів із СБУ виписати Сірьожі преміальні.

Бо науськіваємий Глазьєвим Хуйло прямо прозрів, возмутився нізкім коварством Запада і даже вписав на цю тему цілий абзац у свій витсуп на сесії ГА ООН. Де нє стєсняясь великого скоплєнія розумних людей, прямо з трибуни ООН жалуваться, шо “ряд стран пошли по пути закрытых эксклюзивных экономических объединений, причём переговоры об их создании идут кулуарно”.

Совершенно ясно, шо Хуйло намекає на Економічне НАТО, яке создається під проводом Обами і Меркель і дуже обіжається, шо Обама і Меркель такі коварні та подлі, шо не розказують йому про свої плани, не советуються і не приглашають дружить.

А в самому ділі, чого не приглашають? Відповідь проста – Хуйло дебіл. Ухватився отой дебіл за Крим і тут же втратив перспективу долучити Росію до переможної ходи передових економік світу. Шахісти про таких кажуть: “Дурак побачив шах”. Україна, между прочім, з того ж 1 січня офіційно утворює з ЄС поглиблену і всебічну зону вільної торгівлі. Совпадєніє? Хуйлу, як би він не трепихався, остається лише глупо улибаться.

Деякі наблюдатєлі, котрі знайомі з кремльовськими подковйорними порядками, намекають, шо главна цель поїздки Хуйла в Нью-Йорк і основна мета його зустрічі з Обамою була просто картінка в тєлєвізорі. Хуйлу конче треба було показать російському істеблішменту, шо він іще ого-го і що з ним іще ручкаються мірові лідери. Іначе Хуйло не виконує перед істеблішментом своєї часті контракту і не обеспечує зовнішньополітичне прикриття їхніх бізнесів. Єслі це так, то лучше б він у Америку не їздив. Бо це широким слоям ватної біомаси можна впарювать всьо, шо угодно. А от среді російського істеблішменту далеко не всі відносяться до категорії тупих ватніков. Вони не дивляться Кісєльова, а нєкоторі даже очінь неплохо соображають. І від них не могло укриться те отвращеніє, яке зараз визиває плюгава фігура Хуйла в середовищі серйозних людей. Людей, які рішають в світі реальні діла, а не патякають про скрепи і про історіческоє велічіє своїх стран та лише вчора навчилися включать ком’ютер і то лише для того, щоб перевірити уровень лічного рейтинга.

Хуйла окончатєльно вишвирнули з Великої вісімки без права возвращенія – ось главний ітог його візиту в США і для російської еліти це вже цілком очевидно. Можна багато рассуждать, шо ніхто там нічого проти Хуйла не посміє тявкнути, бо то вовча зграя і там свої порядки. Но даже у вовчій зграї вожаків міняють. А заскочивши на сім годин в Америку хуйлостанський Акела явно промахнувся. Після чого і вискочив звідти, як ошпарений з бані. Дід лише надіється, шо того сморчка покашо не чіпатимуть. Бо Хуйло самолічно має довести Росію до ручки і цим надовго закрити дебільний і по суті своїй антиросійський проект нового россійскаго велікодєржавія.

Пока в світі набирають сили глобальні тенденції, формуються нові економічні об’єднання, реальних масштабів і далекойдучих наслідків наслідків яких Хуйло своїм мозжечком осягнути не в стані, він упорно продовжує бавитися в якісь мелкі спеслужбістські ігри. Іскреннє при цьому вважаючи, що займається великою політикою. Мова про Сирію, за яку Хуйло вчепився як за останню спасітєльну соломинку. Хуйло більше половини свого виступу в ООН присвятив Близькому сходу і Сирії, потом битий час капав тою Сирією на мозги Обамі. Намагаючись переконати світ і, в часності, американського презідєнта, що спасіння сраки Асада і є для человечества главною задачею современності. Обама послухав цю пургу, знизив плечима і відповів, шо хрен з ним із тим Асадом. Нехай його Хуйло забирає собі, єслі срака сирійського діктатора так йому приятна. І началося…

Руссіш-пропаганда получила приказ роздувать тему очередної победи Хуйла-спасітєля-сраки-Асада; експерти з разних російських інстітутов начали мудрствувать про перспективи діалогу Асада з опозицією; чеський презідєнт Зєман хряпнув слив’янки і не закусюючи предложив Прагу в качестве місця підписання мирного договору про сирійське врегулювання. В общим, пошло-поєхало, правда мало хто понімає якими в реальності можуть бути результати згоди Обами не вимагати нємедлєнной отставки Асада. А вимагати його отставки в результаті переговорів із опозицією.

Насправді, принципово тут нічого не міняється, процес сирійське врегулювання продовжится в прежньому тренді, президентом всієї Сирії Асаду вже ніколи не бути. Та і взагалі перспектива єдиної Сирії більш ніж сомнітєльна, так шо рано чи пізно Хуйлу прийдеться в срочном порядке евакуірувать Асада і підселяти в комуналку до Януковича. Пока тому Асаду збудують нову віллу.

Многі наблюдатєлі намекають, шо сирійська тема нужна Хуйлу як отвлєкающий маньовр і всерйоз воювати в Сирії він не буде. Може й так, але дід припоминає, шо Афганська авантюра Кремля тоже начиналася з ограніченого контінгента. Ігри в малєнькіє победоносниє войни тим і опасні, шо дуже трудно остановиться, а знаючи увлєкающуюся натуру Хуйла російським мамам розслабляться не варто.

Але ця затія з сирійськими переговорами не принесе Хуйлу удачі. Главної своєї мети – звільнення з-під санкцій і повернення в клуб мірових лідєров він не доб’ється. Профукал Вова свойо счастьє, помінявши репутацію респектабельного дєятєля на Крим, тушу Януковича та сраку Асада.

Ще й Лукашенко сильно обідився. Бо явно мечтав, шо сирійці вестимуть переговори в Мінську. В перервах між засіданням контактної групи і питимуть кохве з чашок, які ще хранитимуть тепло губів Кучми та Мудачука. Лука вже наверняка бачить себе солідним посредніком у вирішенні глобальних криз, а тут п’яний Зєман із своєю слив’янкою. Не сложилося… Хотя, знаючи упертий характер Луки він ще наверняка побореться за Мінськ, як один з центрів современної діпломатії, наравнє з Парижем і з Женевою. Куди там тій Празі.

Янукович тоже мабуть рознєрвнічався, предчуствуя перспективу стєснєнія жіліщних условій, коли в його віллу підселять галасливих сирійських біженців во главе з Асадом. Но йому нєрвнічать не варто, Асад наверняка добряче накрався і йому хватить грошей, щоб построїти по сусідству з Яником і свою віллу в арабском вкусє. Фйодорич потом ходитиме до Асада в гості по случаю Різдва і Паски, поки хтось не пояснить Янику, шо Асад алавіт і Паску не святкує. А потом, вони всі, разом з Хуйлом дружной стайкой перелетять кудись у Венесуелу і заснують там колонію біженців, де поселяться также і Лука, і Зєман, і Орбан і ще нєкоторі з дєятєлєй сучасності, які вознамерилися боротися з Колесом Історії.

Ось то нємногоє, шо я хотів вам сьогодні розказати, друзі, на більше часу вже нема. Бо нада ж і попрацювати. Бажаю всім доброго здоров’я, удачі та матеріального достатку.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас

Свирид Опанасович