Підписання у Луганську представниками політичної партії “Розумна сила” з “українцями на непідконтрольних територіях” “народної декларації про мир” не стало важливою подією для українських медіа. І справді – який сенс надавати додаткову значимість фейковій події, яку до того ж активно висвітлюють колабораціоністські телеканали.
Тим часом, просто так відмахуватися від чергового пропагандистського сценарію Москви я б не став. Російські ідеологи, як правило, не придумують нічого нового. І зараз вони намагаються нав’язати нам схему “боротьби за мир”, яка успішно була випробувана у Радянському Союзі.
СРСР, як відомо, був мілітаристською агресивною державою, яка активно готувалася до війни і не приховувала своєї ворожості до цивілізованого світу. Тільки в десятиліття після Другої Світової війни радянські орди вторгалися до Угорщини, Чехословаччини, Афганістану, брали участь в десятках локальних конфліктів. СРСР встановлював ядерні ракети на Кубі, воював на кордоні з Китаєм, активно готував терористів і диверсантів і фінансував їх.
Це була справжня країна-війна. Але саме вона активно боролася за мир в точній відповідності з популярним і брехливим віршем Євгена Євтушенка “Хотят ли русские войны?”.
Росіяни – принаймні, наділені владою – дуже хотіли. Але одночасно витрачали мільйони доларів на всесвітній рух прихильників миру, головним завданням якого було довести, що війни якраз хоче агресивний Захід, а в Кремлі сидять білі овечки. До участі в русі залучали відомих громадських діячів, письменників, діячів культури, політиків. Учасники руху влаштовували численні демонстрації протесту – проти дій Заходу зрозуміло. Проти оборонної зброї, проти спроб перешкодити встановленню прорадянських диктатур, проти всього, що могло допомогти цивілізованому світу у протистоянні зі злом.
І не потрібно думати, що учасниками цього огидного процесу були тільки відверті маргінали. СРСР практично щорічно присуджував міжнародну сталінську, а потім ленінську премію “За зміцнення миру між народами”. Серед її лауреатів – Пабло Неруда, Пабло Пікассо, президент Фінляндії Урхо Кекконен, інші люди зі світовими іменами.
Нас готують до такої ж масштабної фальсифікації. Не помічати, що війну розв’язала Росія, що вона окуповує нашу землю, вбиває наших людей. Звинувачувати в усьому свою владу і закликати до діалогу – поки “народному”, а там, якщо пощастить – і на рівні нової української влади, яку в Москві дуже хотіли б сформувати з прихильників такого ось ганебного “миру”.
