Магічне слово “Бандера”

Мова – це магія. Все життя у цьому переконуюсь. Слово “бандера” – до чого ж яскраве, аж так і лізе на язик!..

Постать, що викликала найбільше суперечок в нашій країні десятки років. (Вже, мабуть, ні – країна таки змінилась).

Бандера – був найбільш зручним образом пропаганди, як не чуднО, і для радянської пропаганди, і одночасно – для антирадянської. В наш час – кремлівської/антикремлівської. Причина не лише у тому, що Степан Андрійович був політиком прямої дії. А і в моментах лінгвістично-містичних.

Чисто магія слів. Кажуть, на іспанській bandera – прапор. Символічно. Виникло придуркувате порівняння, але то, аби кожен зрозумів. “бандера” – це, як “тітушка”. Скільки тих тітушок було, є і буде, але яскраве прізвище приклеїлося до всієї категорії населення. Були не менш потужні постаті Шухевич і Коновалець (у мене в кабінеті його портрет), однак вороги називають нас саме “бандерівцями”.

Так, Бандера – терорист, так, Бандера – вбивця. За мірками наших ворогів. А ви знаєте багато національних героїв (кожної нації), які не вбивали, коли війна, і які не чинили терор як спосіб пропаганди і опору, коли держава-окупант займалась масовим терором?.. Дії Бандери, за які його прийнято засуджувати – цілком виправдана відповідь на те, що робили загарбники з його, моєю і вашою Україною. Кожен його постріл і кожен постріл за його наказом – оборона нашої державності.

Для мене Бандера ще з шкільних років – Герой, який віддав своє життя за Україну. Але якщо хтось думає інакше – це Ваше право. Героїв кожен обирає собі сам. Тим паче, наш народ, на жаль, ще довго відхаркуватиме наслідки радянської агітаційної машини. Ми – нація різних. На все життя запам’ятаю, як 18 лютого 2014 року бачив громадянина у балаклаві, який кидав коктейль Молотова з криком “AntiFa!”, а поряд жбурляли камінням козаки, волаючи у весь голом “Слава нації!”. І щось не бились вони між собою, коли був спільний ворог – система. І коли в метрі від них пролетіла куля й вибила око старшому чоловікові, котрий був поряд, це не налякало ні одного, ні інших…

Напевне, правий Густав Водичка, що українці пережили стільки різних інформаційних посилів у своїй голові, що по-справжньому спільні – ті, які не викликають сумнів ні у кого – Герої – у нас з’явились тільки зараз. Небесна Сотня і загиблі під час АТО Воїни Світла… Разом з тим, кількість тих, для кого Бандера є Героєм за останні три роки зросла незрівнянно більше, ніж за 22 до того. Такий вже час у нас нині: кривавий і величний, болісний і сповнений надій. Він є прапором, з яким тисячі українців готові йти на смерть.

Тих, хто щиро є патріотом, але Бандеру Героєм не вважає – зрозуміти можна. Натомість тих, хто засуджує будь-які заходи в честь дня народження Степана Андрійовича – зрозуміти важко. Хіба хтось в праві диктувати людям, хто для них має бути Героєм, а хто – не може бути?!.. До цього можна прийти лише своїм серцем і своїм розумом. Аргумент “марш із смолоскипами російські канали покажуть як факєльноє шествіє фашистов в Кієві” – виглядає убого. Щоб не відбувалось, “пєрвий канал” і “россія-“1 покажуть нас погано. Ми ж хунта. Якщо зустріти “журналістів” російських каналів хлібом-сіллю-салом-горілкою – вони потім, все одно, зроблять репортаж про каратєлєй, пьющіх кровь младєнцев.

________
До речі, до 17 років я жив у Рівному на вулиці Степана Бандери, яка до перейменування носила назву Московська. (і знов магія слів!). Минулого року Московський проспект у Києві став Проспектом Бандери. Сподіваюсь, місто Москва чекає така ж доля, як і вулиці Московської в Рівному і Московського проспекту в Києві. З днем народження, Провіднику!

Джерело


Загрузка...