Історія з вбивством Катерини Гандзюк і справа розкрадання в Укроборонпромі це про те, як корупція та безкарність вбиває.
Катю вбили за те, що вона викривала схему по контрабанді лісу. А тих, хто займався схемами, ніхто не карав.
Катя дуже заважала. З нею не могли впоратись прикормлені мусора. Тому вбили.
Гладковські і ко це теж вбивці. Неякісна броня, браковані деталі до техніки мають страшну ціну — життя наших солдат.
І покривали цю схему такі ж прикормлені мусора (незалежно від назв відомств).
В обох випадках має місце корупція та непокаране зло.
Вони нерозривно пов‘язані. І вб‘ють ще багатьох з нас.
Цей факт не подоабється багатьом з нас. Але краще б нам не подобались ми самі.
Бо ми винні в тому, що маємо цю прокляту терпимість.
Винні в тому, що коли вбили Катю ми не вийшли десятками тисяч на вулиці.
В тому, що і зараз сприймаємо схеми в оборонці як те, що стало звичним.
Відколи це стало нормою? — питала Катя, лежучи в лікарні із жахливими опіками.
Ставте собі і оточуючим це запитання, допоки є кому про це говорити.
