Сумно… Сумно за людським життям.
За те, що втрачаємо хлопців, життя яких ми повинні берегти як ніколи. Співчуття близьким та друзям загиблого Ігоря Дебріна та побажання найшвидшого одужання пораненим.
Сумно, що в нас намагаються відродити страх. Страх в людей приходити на площу Конституції. В той час, коли вони мають сюди приходити. Не боятися. Говорити. Вимагати.
Сумно, що Конституція, крім того що є заручником війни Росії з Україно, стає ще заручником терактів.
Особливо сумно від того, як жваво це стало предметом політичних маніпуляцій.
